Відмінності між версіями «Похід»
Рядок 29: | Рядок 29: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
− | |||
https://uk.wikipedia.org/wiki/Похід | https://uk.wikipedia.org/wiki/Похід |
Версія за 10:37, 25 жовтня 2021
Похід, -хо́ду, м. 1) По́хід. Походка, поступь. У обох похід однаковий: як увечері, то й не розбереш, котрий іде: чи той, чи сей. Новомоск. у. Видно пана по походу. Лебед. у. Похід жвавий і моторний. Грин. III. 610. У кожного звіря в плавні є свій похід. О. 1862. II. 63. 2) Похід. Походъ. См. Поход. Ум. Походець. Не Маріїн то походець, то Маріїн лиш уборець. АД. І. 303. Похід — пересування організованої групи людей (загону) з певною метою і в установленому порядку (строю)
Зміст
Сучасні словники
Похід — пересування організованої групи людей (загону) з певною метою і в установленому порядку (строю) Воєнні дії, воєнна кампанія, операція (часто пов'язані з пересуванням армії або флоту). Сини Шрамові підросли і допомагали батькові у походах. Двоє полягло під Смоленським [Смоленськом] (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 53); Пересування, перехід організованої групи людей, рідше однієї людини з певною метою, завданням. Стільки землі не сходив ні Геракл у поході преславнім, Як переслідував лань мідноногу і ліс Еріманта Від кабана визволяв, і Лернейську поборював Гідру, Ні переможний Ліей (Микола Зеров, Вибр., 1966, 253); В історії вивчення і освоєння величезних просторів Сибіру і Далекого Сходу нашої батьківщини XVII ст. ознаменувалося численними походами дослідників цих земель — відважних землепрохідців (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 12); Туристський похід; Лижний похід.