Відмінності між версіями «Деренка»

Версія за 14:38, 26 жовтня 2021

Деренка, -ки, ж. = Дере́н (дерево и плодъ). Угор.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДЕРЕ́Н, у, чол., бот. (Cornus).

1. Кущ або дерево родини кизилових з їстівними кислувато-солодкими ягодами; кизил. Вишні, черешні, груші, сливи угорки, тернослив, терен та дерен — все росло густими купами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 38); Кизил, або дерен — стара культура. Невибаглива до ґрунтів, морозостійка, вона дістала досить велике поширення (Вечірній Київ, 5.VI 1961, 4).

2. Ягоди цієї рослини.

ДЕ́РЕН, рну, чол. Поверхневий шар ґрунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами, густо пронизаний їх коренями. Вона звеліла.. вистругать дерен і прочистити заступами доріжку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 27); // Вирізані з цього шару пласти. Зрівняв землю, покрив дерном, Щоб ніхто не бачив, Де полягли Ґонти діти, Голови козачі (Тарас Шевченко, I, 1951, 143); Дерен для кріплення укосу [греблі] рекомендується укладати тільки восени (у вересні—жовтні), бо в жарку пору року він пересихає і гине (Довідник сільського будівельника, 1956, 52).

• ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
• Називний: дерен дерени
• Родовий: дерену деренів
• Давальний: деренові, дерену деренам
• Знахідний: дерен дерени
• Орудний: дереном деренами
• Місцевий: на/у дерені на/у деренах
• Кличний: дерене дерени

Ілюстрації

Див. також Деренка Цікаві факти Кизил справжній, або звичайний (Cornus mas L.), українська назва — дерен, дерен справжній, дрінкове дерево, є однією з найцінніших плодових рослин у родині кизилових — Cornaceae Dumort. Кизил — дуже давня культурна рослина. Ще до початку нашої ери в Криму греки вирощували кизил і пили кизиловий сік та кизилове вино. У відомій поемі Івана Котляревського «Енеїда» посли-козаки в царя Латина «пили сикизку, деренівку і кримську вкусную дулівку...». Із кизилом пов’язано багато цікавих легенд, звичаїв, пісень, у яких так чи інакше відображено його цілющі властивості. Ось одна з пісень-коломийок на цю тему: Ой, деренка зелененька, Деренко-косиця, Ті, хто твої плоди любить, Мають файні лиця. Із деренки листя нарву, в узварі ся скупаю Через оту дереночку добру силу маю.