Відмінності між версіями «Ридання»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua  Словник української мови ] ===
+
===[http://sum.in.ua  Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ] ===
 
РИДА́ННЯ, я, сер. — дія за значенням ридати і звуки, утворювані цією дією. В натовпі почулися глухі ридання й густі схлипування (Григорій Епік, Тв., 1958, 421); Віра наче скам'яніла. Ридання обірвалось. Біла рука її мимоволі простягнулася вперед (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 165); В моїм серці і бурі, і грози, Й рокотання — ридання бандур (Павло Тичина, I, 1957, 25).
 
РИДА́ННЯ, я, сер. — дія за значенням ридати і звуки, утворювані цією дією. В натовпі почулися глухі ридання й густі схлипування (Григорій Епік, Тв., 1958, 421); Віра наче скам'яніла. Ридання обірвалось. Біла рука її мимоволі простягнулася вперед (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 165); В моїм серці і бурі, і грози, Й рокотання — ридання бандур (Павло Тичина, I, 1957, 25).
 
''У порівняннях. Високо над сонним містом неслася дика музика, як передсмертні ридання грішних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 141).  
 
''У порівняннях. Високо над сонним містом неслася дика музика, як передсмертні ридання грішних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 141).  

Версія за 12:09, 20 жовтня 2021

Рида́ння, -ня, с. Рыданіе. У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе. МВ. II. 145.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РИДА́ННЯ, я, сер. — дія за значенням ридати і звуки, утворювані цією дією. В натовпі почулися глухі ридання й густі схлипування (Григорій Епік, Тв., 1958, 421); Віра наче скам'яніла. Ридання обірвалось. Біла рука її мимоволі простягнулася вперед (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 165); В моїм серці і бурі, і грози, Й рокотання — ридання бандур (Павло Тичина, I, 1957, 25). У порівняннях. Високо над сонним містом неслася дика музика, як передсмертні ридання грішних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 141).

«Словники України on-line»

Рида́ння – іменник середнього роду

  • відмінок однина множина
  • Називний: рида́ння рида́ння
  • Родовий: рида́ння рида́нь
  • Давальний: рида́нню рида́нням
  • Знахідний: рида́ння рида́ння
  • Орудний: рида́нням рида́ннями
  • Місцевий: на/у рида́нні, рида́нню на/у рида́ннях
  • Кличний: рида́ння* рида́ння*

Синоніми

ПЛАЧ, СЛЬО́ЗИ, СХЛИ́ПУВАННЯ, ГОЛОСІ́ННЯ, РИДА́ННЯ підсил., РЮ́МСАННЯ розм., РЕВ [РЕ́ВИ] розм., РЕВІ́ННЯ розм., РЕ́ВИЩЕ підсил. розм., ВИТТЯ́ підсил. розм., ХЛИ́ПИ розм., СКВИРК діал.

Ілюстрації

Плач.jpg

Посилання

http://sum.in.ua/s/rydannja