Відмінності між версіями «Мірний»
(Створена сторінка: '''Мірний, -а, -е. '''Умѣренный, средній. ''Оце мірні огірки саме добре квасити. ''Каменец. у. [[К...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мірний, -а, -е. '''Умѣренный, средній. ''Оце мірні огірки саме добре квасити. ''Каменец. у. | '''Мірний, -а, -е. '''Умѣренный, средній. ''Оце мірні огірки саме добре квасити. ''Каменец. у. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | МІ́РНИЙ, а, е. | ||
| + | 1. Який відбувається, здійснюється у певному ритмі; розмірений, ритмічний. — Я.. почула голосне, мірне дихання Алли Михайлівни, — вона спала, підклавши руку під щоку (Леся Українка, III, 1952, 618); Тиша. Мірний стукіт дощових крапель. Ані душі (Юрій Яновський, IV, 1959, 122); * Образно. «Нам потрібна мірна хода залізних батальйонів пролетаріату», — писав В. І. Ленін в своїй роботі «Чергові завдання Радянської влади» (Поезія і революція, 1956, 97). | ||
| + | 2. спец. Яким вимірюють що-небудь, який є міркою. Віддалі вимірюють різними способами: рулеткою, мірною стрічкою, землемірним циркулем, спеціальними приладами — лічильниками (Фізична географія, 5, 1956, 14); Павло зупиняє трактора на дорозі, поки піднімають мірного дрота, й знову заводить його в нову борозну (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 508). | ||
| + | 3. Який не виявляє себе в повну міру, в повну силу; стриманий, поміркований. Постерігаю любов мірну, лицарську, поетичну (Нечуй-Левицький, III, 1956, 312); [Теофіл:] Слухай, поводься здержано, в речах будь мірний (Леся Українка, II, 1951, 503). | ||
| + | 4. Проміжний ознаками, якостями між двома протилежними величинами (великим і малим, високим і низьким, важким і легким і т. ін.); помірний. Не будь солодкий, бо розлижуть; не будь гіркий, бо розплюють; самий мірний будь (Номис, 1864, № 4603); Ріст його був мірний, і видно було, що з часом він стане такий підсадкуватий, як отець (Іван Франко, VIII, 1952, 121) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Мірний.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Мірний1.jpg |x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| dSl7AH777_M }} | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Мі]] | [[Категорія:Мі]] | ||
Версія за 14:31, 6 листопада 2021
Мірний, -а, -е. Умѣренный, средній. Оце мірні огірки саме добре квасити. Каменец. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МІ́РНИЙ, а, е. 1. Який відбувається, здійснюється у певному ритмі; розмірений, ритмічний. — Я.. почула голосне, мірне дихання Алли Михайлівни, — вона спала, підклавши руку під щоку (Леся Українка, III, 1952, 618); Тиша. Мірний стукіт дощових крапель. Ані душі (Юрій Яновський, IV, 1959, 122); * Образно. «Нам потрібна мірна хода залізних батальйонів пролетаріату», — писав В. І. Ленін в своїй роботі «Чергові завдання Радянської влади» (Поезія і революція, 1956, 97). 2. спец. Яким вимірюють що-небудь, який є міркою. Віддалі вимірюють різними способами: рулеткою, мірною стрічкою, землемірним циркулем, спеціальними приладами — лічильниками (Фізична географія, 5, 1956, 14); Павло зупиняє трактора на дорозі, поки піднімають мірного дрота, й знову заводить його в нову борозну (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 508). 3. Який не виявляє себе в повну міру, в повну силу; стриманий, поміркований. Постерігаю любов мірну, лицарську, поетичну (Нечуй-Левицький, III, 1956, 312); [Теофіл:] Слухай, поводься здержано, в речах будь мірний (Леся Українка, II, 1951, 503). 4. Проміжний ознаками, якостями між двома протилежними величинами (великим і малим, високим і низьким, важким і легким і т. ін.); помірний. Не будь солодкий, бо розлижуть; не будь гіркий, бо розплюють; самий мірний будь (Номис, 1864, № 4603); Ріст його був мірний, і видно було, що з часом він стане такий підсадкуватий, як отець (Іван Франко, VIII, 1952, 121)
Ілюстрації
|
|
