Відмінності між версіями «Хід»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Хід, хо́ду, '''''м. ''1) Ходъ, проходь. ''Хід узенький та низький і дуже трудний. ''МВ. II. 73. 2) Шествіе, движеніе впередъ. '''Нема йому ходу'''. Не можетъ идти впередъ. О. 1862. IV. 85. Во мн. '''хо́ди '''— хожденіе. ''Минулися мої ходи через три городи: серце ж моє, дівчинонько, любитися годі. ''Грин. ІІІ. 223. '''Хід полонинський'''. Сопровождающійся обрядами и пѣснями выгонъ скота весной изъ сель въ полонини. Шух. І. 195. '''Ходу дава́ти'''. Убѣгать. ''Чого ж ти нас кидаєш? Куди ж ти так швидко ходу даєш та й не озираєшся? ''Г. Вирв. 208. 3) Сбыть. ''На паляниці нема ходу: люде бубликів та й бубликів. ''Грин. І. 78. 4) Походка. 5) '''Тим же хо́дом'''. По прежнему. ''Параска журилась тим же ходом, що спершу. ''Г. Барв. 114. 6) '''У хід класти'''. Класть передъ собой, по пути своего слѣдованія. ''Клади сіно в ход. ''Рк. Левиц. Ум. '''Хо́денько, хо́донько. '''''Сам він ''(молодий) ''за мною приїхав, за моїм ходеньком дрібненьким, за моїм личеньком біленьким. ''Лукаш. 150. ''Не Марисин то ходонько, не Марисин голосонько, лиш Марисин рутян вінок. ''АД. І. 306.  
 
'''Хід, хо́ду, '''''м. ''1) Ходъ, проходь. ''Хід узенький та низький і дуже трудний. ''МВ. II. 73. 2) Шествіе, движеніе впередъ. '''Нема йому ходу'''. Не можетъ идти впередъ. О. 1862. IV. 85. Во мн. '''хо́ди '''— хожденіе. ''Минулися мої ходи через три городи: серце ж моє, дівчинонько, любитися годі. ''Грин. ІІІ. 223. '''Хід полонинський'''. Сопровождающійся обрядами и пѣснями выгонъ скота весной изъ сель въ полонини. Шух. І. 195. '''Ходу дава́ти'''. Убѣгать. ''Чого ж ти нас кидаєш? Куди ж ти так швидко ходу даєш та й не озираєшся? ''Г. Вирв. 208. 3) Сбыть. ''На паляниці нема ходу: люде бубликів та й бубликів. ''Грин. І. 78. 4) Походка. 5) '''Тим же хо́дом'''. По прежнему. ''Параска журилась тим же ходом, що спершу. ''Г. Барв. 114. 6) '''У хід класти'''. Класть передъ собой, по пути своего слѣдованія. ''Клади сіно в ход. ''Рк. Левиц. Ум. '''Хо́денько, хо́донько. '''''Сам він ''(молодий) ''за мною приїхав, за моїм ходеньком дрібненьким, за моїм личеньком біленьким. ''Лукаш. 150. ''Не Марисин то ходонько, не Марисин голосонько, лиш Марисин рутян вінок. ''АД. І. 306.  
 
[[Категорія:Хі]]
 
[[Категорія:Хі]]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
 
==Медіа==
 
 
==Див. також==
 
 
==Джерела та література==
 
 
==Зовнішні посилання==
 
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 

Поточна версія на 15:13, 19 жовтня 2021

Хід, хо́ду, м. 1) Ходъ, проходь. Хід узенький та низький і дуже трудний. МВ. II. 73. 2) Шествіе, движеніе впередъ. Нема йому ходу. Не можетъ идти впередъ. О. 1862. IV. 85. Во мн. хо́ди — хожденіе. Минулися мої ходи через три городи: серце ж моє, дівчинонько, любитися годі. Грин. ІІІ. 223. Хід полонинський. Сопровождающійся обрядами и пѣснями выгонъ скота весной изъ сель въ полонини. Шух. І. 195. Ходу дава́ти. Убѣгать. Чого ж ти нас кидаєш? Куди ж ти так швидко ходу даєш та й не озираєшся? Г. Вирв. 208. 3) Сбыть. На паляниці нема ходу: люде бубликів та й бубликів. Грин. І. 78. 4) Походка. 5) Тим же хо́дом. По прежнему. Параска журилась тим же ходом, що спершу. Г. Барв. 114. 6) У хід класти. Класть передъ собой, по пути своего слѣдованія. Клади сіно в ход. Рк. Левиц. Ум. Хо́денько, хо́донько. Сам він (молодий) за мною приїхав, за моїм ходеньком дрібненьким, за моїм личеньком біленьким. Лукаш. 150. Не Марисин то ходонько, не Марисин голосонько, лиш Марисин рутян вінок. АД. І. 306.