Відмінності між версіями «Лисенко Тетяна Петрівна»
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Завдання 1 == | == Завдання 1 == | ||
+ | '''Аналіз цифрової компетентності (ЦК) наукового-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу''' | ||
В ході виконання завдання 1 було проведено анкетування серед вчителів початкових класів Загальноосвітньої школи I-III ступенів "Скандинавська гімназія". '''Метою''' проведення анкетування було дослідження цифрової компетентності науково-педагогічних працівників. У опитуванні взяли участь 50 респондентів. Анкета була розроблена на платформі Google Forms, вона складалась із 13 запитань різних типів. Посилання на анкету [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfG-5yPYqDmK2CW7P9KQF202oL0vrCK3_Uiuoe0v3UjJZDoeg/viewform тут]. | В ході виконання завдання 1 було проведено анкетування серед вчителів початкових класів Загальноосвітньої школи I-III ступенів "Скандинавська гімназія". '''Метою''' проведення анкетування було дослідження цифрової компетентності науково-педагогічних працівників. У опитуванні взяли участь 50 респондентів. Анкета була розроблена на платформі Google Forms, вона складалась із 13 запитань різних типів. Посилання на анкету [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfG-5yPYqDmK2CW7P9KQF202oL0vrCK3_Uiuoe0v3UjJZDoeg/viewform тут]. |
Версія за 16:06, 17 жовтня 2021
Виробнича (зі спеціалізації) практика (27.09.2021 р. по 24.10.2021 р.)
Завдання 1
Аналіз цифрової компетентності (ЦК) наукового-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу
В ході виконання завдання 1 було проведено анкетування серед вчителів початкових класів Загальноосвітньої школи I-III ступенів "Скандинавська гімназія". Метою проведення анкетування було дослідження цифрової компетентності науково-педагогічних працівників. У опитуванні взяли участь 50 респондентів. Анкета була розроблена на платформі Google Forms, вона складалась із 13 запитань різних типів. Посилання на анкету тут.
Після аналізу результатів анкетування було з'ясовано наступне:
- У 100% респондентів кабінет обладнаний комп'ютером, у 76% є смарт-дошка і проектор, і у 70% є принтер у кабінеті. Згідно цього можна зробити висновок, що технічне забезпечення знаходиться на відмінному рівні, і забезпечено багато можливостей його використання.
- 44% опитуваних користуються ІКТ у освітньому процесі більше 5 років. 18% мають досвід використовування ІКТ протягом часу від 1 до 5 років, 26% - менше одного року. 12% фактично не застосовують ІКТ у ході навчально-виховної роботи. При цьому 58% вчителів постійно використовують ІКТ для планування та підготовки урочної і позаурочної діяльності, 30% звертаються до засобів ІКТ один-два рази на тиждень, зазвичай надаючи перевагу традиційним технологіям навчання.
- Респонденти використовують технічне забезпечення та ІКТ переважно для пошуку інформації в інтернеті та друкування матеріалів для заняття (72%). 60% опитуваних безпосередньо використовують ІКТ для проведення занять, а 58% застосовують їх для проектної діяльності.
- Опитувані вчителі доволі активно застосовують ІКТ для самоосвіти та узагальнення педагогічного досвіду: 58% використовують інформаційні технології для підготовки виступів та пошуку матеріалів для семінарів, методоб'єднань тощо; 44% використовуть онлайн-матеріали для професійного саморозвитку; 48% готують статті для публікації в електронному вигляді.
- У 84% респондентів створена електронна скринька. У 28% є власний сайт і блог, у 16% лише блог, у 10 лише сайт. Переважна більшість (48%) не мають жодного із вищевказаного.
- 34% опитуваних отримали навички користування ІКТ внаслідок самоосвіти, не відвідуючи для цього спеціальних тренінгів; 28% відвідували курси підвищення кваліфікації по ІКТ; 12% раніше спеціально самостійно відвідували курси комп'ютерної грамотності. 26% не проходили будь-якої підготовки.
- 36% вчителів вважають, що найефективніше використовувати ІКТ на уроках української мови та літературного читання, 34% - на уроках "Я досліджую світ", 20% - на уроках математики і 8% - на уроках мистецтва.
- 52% вчителів вважають, що вік – це основна перешкода в освоєнні ІКТ та впровадженні їх у навчально-виховний процес. При цьому 42% вчителів вказують, що відчуття дискомфорту перед учнями, які краще володіють інформаційними технологіями є основною перешкодою на шляху досягнення цілей у галузі використання ІКТ в школі, 38% визнають брак знань і умінь вчителів використовувати ІКТ в навчально-виховному процесі, а 18% зазначають, що нині недостатньо можливостей підвищення даної кваліфікації для вчителів.
Таким чином, можна зробити висновки, що в Загальноосвітній школі I-III ступенів "Скандинавська гімназія" вчителі початкових класів в достатній мірі володіють ІКТ компетентностями та активно застосовують різноманітні нові інформаційні технології в освітньому процесі. Рекомендується провести додаткові тренінги для підвищення відсотку вчителів, які мають всесторонню підготовку стосовно використання та застосування ІКТ.