Відмінності між версіями «Мерин»
(Створена сторінка: '''Ме́рин, -на, '''''м. ''Меринъ, холощеный жеребець. ''Вернулись із добрим мерином... жеребця та...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ме́рин, -на, '''''м. ''Меринъ, холощеный жеребець. ''Вернулись із добрим мерином... жеребця такого доскочили, що так і йграє на поводі. ''К. ЧР. 115. Ум. '''Мерине́ць. '''Ном. № 770. | '''Ме́рин, -на, '''''м. ''Меринъ, холощеный жеребець. ''Вернулись із добрим мерином... жеребця такого доскочили, що так і йграє на поводі. ''К. ЧР. 115. Ум. '''Мерине́ць. '''Ном. № 770. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови'''] | ||
| + | МЕРИН, а, чол. Кастрований жеребець. Кожної п'ятниці Циганок запрягав у широкі сани гнідого мерина Шарапа (Максим Горький, Дитинство, 1947, 38); Всього зубів у кобил 36, у жеребців і меринів — 40 (Конярство, 1957, 26). | ||
| + | |||
| + | [https://sites.google.com/site/sportivnikoni/slovnik-versnika '''Словник вершника'''] | ||
| + | МЕРИН - кастрований жеребець. Меринів широко використовують як робочих коней. | ||
| + | |||
| + | [http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD*&scope=all&highlight=on Російсько-український академічний словник] | ||
| + | Ме́рин – ме́рин (-на), чи́щений (ва́ляний) о́гир (-ра) или -ний кінь (р. коня́). [Верну́лись із до́брим ме́рином (Куліш)]. | ||
| + | • Врёт, как сивый -рин – бре́ше, як ряби́й соба́ка. Глуп, как сивый -рин – дурни́й, як вівця́, як пень, як сту́па, як дра́ний чо́біт; розу́мний, як бе́ркові штани́. | ||
| + | Мерино́к – мерине́ць (-нця́). [На́ше ді́ло коза́цьке з коне́м-меринце́м по степу́ гуля́ти (Номис)]. | ||
[[Категорія:Ме]] | [[Категорія:Ме]] | ||
Версія за 08:32, 29 листопада 2013
Ме́рин, -на, м. Меринъ, холощеный жеребець. Вернулись із добрим мерином... жеребця такого доскочили, що так і йграє на поводі. К. ЧР. 115. Ум. Мерине́ць. Ном. № 770.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник української мови МЕРИН, а, чол. Кастрований жеребець. Кожної п'ятниці Циганок запрягав у широкі сани гнідого мерина Шарапа (Максим Горький, Дитинство, 1947, 38); Всього зубів у кобил 36, у жеребців і меринів — 40 (Конярство, 1957, 26).
Словник вершника МЕРИН - кастрований жеребець. Меринів широко використовують як робочих коней.
Російсько-український академічний словник Ме́рин – ме́рин (-на), чи́щений (ва́ляний) о́гир (-ра) или -ний кінь (р. коня́). [Верну́лись із до́брим ме́рином (Куліш)]. • Врёт, как сивый -рин – бре́ше, як ряби́й соба́ка. Глуп, как сивый -рин – дурни́й, як вівця́, як пень, як сту́па, як дра́ний чо́біт; розу́мний, як бе́ркові штани́. Мерино́к – мерине́ць (-нця́). [На́ше ді́ло коза́цьке з коне́м-меринце́м по степу́ гуля́ти (Номис)].
