Відмінності між версіями «Гоголь»

Версія за 17:14, 30 жовтня 2021

Гоголь, -ля, м. Родъ дикой утки, Anas clangula. Вх. Пч. II. 8. Гоголю, гоголю, припливи к берегу. Чуб. III. 306.

Морфологічні ознаки

Ниркова качка середньої величини з великою заокругленою головою, коротким дзьобом та контрастно-чорним забарвленням (у самців). Виражений статевий диморфізм. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова чорна, з зеленим металічним полиском; біля основи дзьоба білі плями; середина спини, частина плечових пер, надхвістя і першорядні махові пера чорні; шия, спина з боків, верхні покривні пера другорядних махових і низ тулуба білі; першорядні махові і їх покривні пера чорні; «дзеркальце» біле; спід крил темно-сірий. Хвіст чорний, дзьоб чорний, ноги жовтогарячі, райдужна оболонка ока жовта. У позашлюбному вбранні самець подібний до самки, але верхні покривні пера крил такі, як у шлюбний період.

Доросла самка бурувато-сіра; голова і верх шиї шоколадно-коричневі; на шиї білий «нашийник». Райдужка світла, але не така яскраво-жовта як у самців. На верхніх білих покривних перах крила дві вузькі темні смуги, малі покривні пера крила сірі; груди і черево білі. Дзьоб темно-сірий, іноді з жовтою плямою на кінці; ноги жовті. Молодий птах подібний до самки, але без «нашийника». Маса тіла: 570—895 г, довжина тіла: 325—360 мм, розмах крил: 620—690 мм.

В усі періоди року від чубатої і морської черней відрізняється білими верхніми покривними перами другорядних махових, а доросла самка від дорослих самок черней — також білим «нашийником» і темно-сірим сподом крил.

Особливості виду

• Качка породи гоголь – це птах, який мешкає не тільки на території Євразії, а й у Північній Америці. Загалом кажучи, ця порода досить нечисленна, але на тих територіях, де вона водиться, птах не вважається екзотичним.
• Що ж до зовнішнього опису птиці, слід зазначити, що опис може відрізнятися залежно від підвиду качки. Породу гоголь прийнято розділяти на 2 дрібніші різновиди: євразійську та американську.

Дані підвиди відрізняються не тільки ареалом проживання, а й деякими іншими ознаками, зокрема – розміром: американський підвид значно більший за свого євразійського побратима. Крім умов і довкілля, розмір птахів може залежати і від деяких інших факторів, наприклад, пори року.

• Також розрізняються за вагою самки та самці: перші значно менше щодо маси. Загалом тіло гоголя досить невелике і в довжину може становити близько 50 сантиметрів (мінімальний показник – 30 сантиметрів). Крила досить великі і можуть займати у розмаху до 90 сантиметрів.

Якщо порівнювати вагу євразійського та американського підвиду, то можна навести такі показники: восени євразієць не перевищує у своїй вазі 900 грамів, тоді як американець може важити більше ніж 1,2 кілограма.

• Форма голови у птиці породи гоголь округла та загострена, за своїми габаритами вона досить пропорційна. Шия не надто довга, а дзьоб досить широкий і короткий. Зазвичай він забарвлений у чорний колір та має незвичайний перелив. Крім того, дзьоб загинається вниз. Ноги досить короткі, на лапках є шкірясті перетинки, пофарбовані в жовті і помаранчеві відтінки.
• Не можна не згадати і про дивовижне забарвлення цих пернатих. Порода гоголь відрізняється незвичайно барвистим оперенням. Особливо яскраво дана характеристика проявляється у шлюбний період.

Історія появи виду

• Вважається, що качка гоголь – це птах, батьківщиною якого є Північна Америка. Однак, достеменно цей факт встановити неможливо. Вся справа в тому, що завдяки літописним записам можна встановити, що птахи породи гоголь розводилися і на території Київської Русі, яка колись існувала. Вони цінувалися за пух і розводилися майже повсюдно.
• Вже у 80-х роках XX століття качка гоголь стала досить рідкісною породою через свою нечисленність. Цей вид був занесений до Червоної книги. У цей момент важливу роль відіграли праці вчених-селекціонерів, які провели досить масштабну роботу, спрямовану на збільшення популяції пернатих. Саме завдяки цьому на сьогоднішній день ми можемо побачити качок гоголь у багатьох водоймах.

Ареал виду та його поширення в Україні

Репродуктивна частина ареалу у лісотундрі і тайзі Євразії та Пн. Америки. В Україні гніздиться групами на пн. 
Рівненської обл. і, можливо, на Шацьких оз., а також на Дніпрі. Зимує на Дніпрі (сотні птахів) і АзовоЧорноморському узбережжі, 
переважно на Утлюцькому лимані та у пн. частині Сивашу.

Чисельність і причини її зміни

У Європі складає 395–400 тис. ос. В Україні був численним на гніздуванні у плавнях Дніпра між Запоріжжям і Нікополем, але після затоплення Кінських і Базавлуцьких 
плавнів в останнє десятиріччя не трапляється. Кілька десятків пар гніздиться у Волинській та Рівненській обл., окремі пари — у заплаві середнього і нижнього Дніпра. 
На зимівлі звичайний (за рахунок прилітних птахів з Росії та Білорусі) переважно на Чорноморському узбережжі, але чисельність не перевищує 5 тис. ос. і продовжує зменшуватись, 
вірогідно у зв`язку з підвищенням рівня Каспію і покращанням там умов зимівлі. Вирубування старих дуплистих дерев у заплавах річок і на берегах озер, затоплення заплав внаслідок 
будівництва ГЕС.

Особливості біології та наукове значення

Прилітає у кінці лютого — на початку березня. Займає прісні водойми (озера, заплави великих рік), оточені лісом з дуплистими деревами; на зимівлі — морські затоки 
та ополонки на великих ріках і водосховищах. Пари утворює наприкінці зимівлі. Гнізда влаштовує виключно у дуплах дерев листяних порід; охоче заселяє штучні гніздівлі. 
Гніздо використовує кілька років. Кладку з 7–12 яєць відкладає з другої половини травня; насиджує самка (28 діб). Пташенята починають літати у кінці липня. Статевозрілим 
стає у 2 роки. Окремі особини влітку можуть знаходитись за межами репродуктивної частини ареалу (на Молочному лимані, Сиваші), де проходить їхнє линяння. На місця зимівлі 
прилітає пізно (зазвичай у 2-й половині грудня), утворює мішані зграї з іншими качками, які кочують уздовж узбережжя. Живиться личинками комах, молюсками, ракоподібними, а також дрібною рибою.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання