Відмінності між версіями «Зіпсувати»
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 20:38, 9 жовтня 2021
Зіпсувати, -сую́, -є́ш, гл. Испортить. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. См. Запсувати, Зопсувати.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
ЗІПСУВАТИ і рідше ЗОПСУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Зробити непридатним для користування, вживання, попсувати, поламати і т. ін. Ложка дьогтю зіпсує бочку меду (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 167); — Оце в них [петлюрівців] кулемет, — показав пальцем дядя Грита. — Якби вдалось: Митько ось береться його зіпсувати (Андрій Головко, I, 1957, 373). // Спотворити, зробити некрасивим. Навколо його носа лукаво ворушаться неглибокі віспинки; вони не зіпсували спокійного овала обличчя (Михайло Стельмах, II, 1962, 213).
2. Зробити неприємним, поганим; погіршити. Почував себе [Безбородько] винним, хоч не бачив вини за собою, і це зовсім зіпсувало йому настрій (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 220); — Знаю, що єсть там такий голова ревізійної комісії, Захар Нещерет, який дуже дбав про те, щоб ні з ким не посваритися, не зіпсувати добрих стосунків (Остап Вишня, I, 1956, 436); — Зіпсували ви всю справу. Хіба можна так одверто і гостро! — ахкав.. Маєвський, хапаючись за голову (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 23); Так з розмови нічого й не вийшло, тільки вечерю йому зопсували (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 395).
3. Негативно вплинути на кого-небудь, розбестити когось. Лукія такої думки, що розумну дитину достаток не зіпсує (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 87).
Ілюстрації
Іншими мовами
Російською - испортить
Англійською - to spoil, to destroy
Німецькою - verwöhnen