Відмінності між версіями «Світич»
(→Джерела та література) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|AGrXNE-D-M4&ab_channel=СтасПечкин}} | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 18:45, 8 червня 2021
Світич, -ча, м1) Свѣтильникъ, фонарь. Вх. Лем. 464. В трупарні світич світить, але вже конає. Федьк. І. 66. 2) Подсвѣчникъ. Угор. 3) = Світлач. 4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину. Вх. Зн. 62. 5) Паникадило, церковная люстра. Шух. І. 117.
Сучасні словники
Те саме, що світоч. Тільки в однім місці монгольського табору блищалося світло: се горів-палахкотів смоляний світич у шатрі Тугара Вовка (Іван Франко, VI, 1951, 99); Була ніч. На дерев'яній полиці горів світич. У кутку — коло божниці — лампада (Олександр Довженко, I, 1958, 265); Смілі майстри нової будови, Прямування нового борці; Ви, що волі, знаття і любові Світич держите міцно в руці! ..Я єднався в думках моїх з вами (Павло Грабовський, II, 1959, 497); Що слово точене? Чарує звук Акторських реплік та уданих мук.. І промовляє критик: «Скинь кашкет! Он світич наш, він гріє і зоріє, Люби і поклоняйся: то — поет!» (Микола Зеров, Вибр., 1966, 83).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови
