Відмінності між версіями «Редута»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Джерела та література)
Рядок 19: Рядок 19:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
1. Пірко В. О. Оборонні споруди…/ Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім — Донецьк, 2007. — 176 с.
 +
 +
2. Редут // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 167.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Версія за 08:31, 7 червня 2021

Редута, -ти, ж. Редутъ. Збіглось десятків пять гетьманських козаків на Кручену редуту. ЗОЮР. І. 267. Розвалилися редути і рови густою від низів і до вершини вкрилися травою. Щог. Сл. 9.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РЕДУ́Т, у, чол., військ., заст. Зімкнуте квадратне або багатокутне польове укріплення, здатне до самостійної оборони. Окопи польського табору з брамами, з висуненими наперед і на ліве крило редутами, припирали до берегів Дністра (Осип Маковей, Вибр., 1956, 468); 24 серпня Наполеон підійшов до російського редуту біля села Шевардіна. Шевардінський редут з величезним героїзмом обороняли його нечисленні захисники (Історія СРСР, II, 1957, 113); * У порівняннях. Три шаблі не погнуться і не впадуть, У серце враже буде шпаги замір, Коли постане раптом, як редут, Ворожий бриг із моря перед нами (Юрій Яновський, V, 1959, 58).

Ілюстрації

Redut1.jpg Redut3.jpg Redut4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

1. Пірко В. О. Оборонні споруди…/ Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім — Донецьк, 2007. — 176 с.

2. Редут // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 167.

Зовнішні посилання