Відмінності між версіями «Дев’ясил»
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
==Іншими мовами== | ==Іншими мовами== | ||
| − | ínula helénium | + | Лат. ínula helénium |
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B9 | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B9 | ||
| + | ==Поширення== | ||
| + | Природний ареал: південна Європа (Італія, Албанія, Боснія й Герцеговина, Хорватія, Македонія, Чорногорія, Греція, Сербія, Болгарія, Україна, пд.-зх. Росія), західна й середня Азія (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Іран, Ірак, Туреччина, Сіньцзян — Китай). Це широко інтродукована та культивована рослина в Європі, США, півдні Канади, Китаї, західному Сибіру, Новій Зеландії | ||
| + | ==Практичне використання== | ||
| + | Ефірна олія, що міститься в стеблах, листках і кореневищах, має антисептичні, протизапальні і протиглистні властивості, а також фітонцидну дію. Завдяки наявності інуліну корінь оману служить цінною сировиною для консервної і кондитерської промисловості, а також використовується для ароматизації напоїв. Всі види оману — посередні літні медоноси.З кореневищ можна добувати синю фарбу, особливо яскраву, якщо до неї додати поташ і сік з ягід чорниці, яка придатна для фарбування шерсті. Він придатний для оформлення узлісь, струмків, берегів водойм у парках і лісопарках, а також для насаджень на вогких місцях уздовж залізниць і шосейних доріг. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 17:14, 1 червня 2021
Дев’ясил, -лу, дев’ятьсил, -лу, м. Раст. Inula Helenium. Девесилъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Багаторічна трав’яна рослина родини складноцвітих з цілісними, черговими листками і жовтими квітками; використовується в народній медицині як відхаркувальний і сечогінний засіб.
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовамиЛат. ínula helénium https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B9 ПоширенняПриродний ареал: південна Європа (Італія, Албанія, Боснія й Герцеговина, Хорватія, Македонія, Чорногорія, Греція, Сербія, Болгарія, Україна, пд.-зх. Росія), західна й середня Азія (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Іран, Ірак, Туреччина, Сіньцзян — Китай). Це широко інтродукована та культивована рослина в Європі, США, півдні Канади, Китаї, західному Сибіру, Новій Зеландії Практичне використанняЕфірна олія, що міститься в стеблах, листках і кореневищах, має антисептичні, протизапальні і протиглистні властивості, а також фітонцидну дію. Завдяки наявності інуліну корінь оману служить цінною сировиною для консервної і кондитерської промисловості, а також використовується для ароматизації напоїв. Всі види оману — посередні літні медоноси.З кореневищ можна добувати синю фарбу, особливо яскраву, якщо до неї додати поташ і сік з ягід чорниці, яка придатна для фарбування шерсті. Він придатний для оформлення узлісь, струмків, берегів водойм у парках і лісопарках, а також для насаджень на вогких місцях уздовж залізниць і шосейних доріг. Джерела та літератураhttp://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD |
