Відмінності між версіями «Квилина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| plach Ivana.jpg | |style="width:20%; padding-top:1em;"| plach Ivana.jpg | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[plach Ivana|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[plach Ivana|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[plach Ivana]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
==Іншими мовами== | ==Іншими мовами== | ||
| − | (англ.)to languish, (яп.)うめき声する | + | (англ.)to languish, |
| + | (яп.)うめき声する | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 13:35, 31 травня 2021
Квили́на, -ни, ж. Плачъ, стенаніе. Ненько моя, ненько, малась мя єдину, далась мене, ненько, навіки в квилину. Гол. III. 319.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках: -лю́, -лиш, гл. 1) Плакать, стонать. І квилить-плаче Ярославна. Шевч. І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ). Вовки-сіроманці набігали, по тернах, по балках жовту кість жвакували, жалібненько квилили — проквиляли. Макс. (1849) 23. Не ясний сокіл квилить-проквиляє, як син до батька, до матері з тяжкої неволі в городи христіянські поклон посилає.
Ілюстрації
| plach Ivana.jpg | x140px | plach Ivana | 
|
Іншими мовами
(англ.)to languish, (яп.)うめき声する
Див. також
==Джерела та література== http://www.mova.info/wordlist.aspx?l1=179&for=*43A*432*438*43B*438*43D*430
