Відмінності між версіями «Тюпати»
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
=Ілюстрації= | =Ілюстрації= | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:typati300521.jpg|x300x]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | + | =Джерела та література= | |
| − | + | # http://sum.in.ua/s/tjupaty | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 11:11, 30 травня 2021
Тюпати, -паю, -єш, гл. Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай. Ном. № 13674. Проти нас тюпа чоловік верхи. О. 1862. VIII. 27.
Сучасні українські словники
1. Бігти, нешироко ступаючи, дрібною риссю (про тварин). — Поки холодок, хай тюпає, бо як сонце припече, то тоді й повагом важко... Но! — гукнув знову Яким, смикнувши сердито за віжки (Панас Мирний, IV, 1955, 310); — Нам чогось так весело, регочемося, борюкаємося на санях, конячку підхльоскуємо.., а вона, знаєш, так жваво головою потріпує, тюпає собі... (Степан Васильченко, I, 1959, 80); Конячка весело форкала, тюпала, сани.. немилосердно кидало з вибою у вибій (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 338); // Швидко йти або повільно бігти маленькими кроками (про людей). І йде [Давид], ридаючи до сина. Аж тюпає, немов біжить (Тарас Шевченко, II, 1953, 72); Худенький, згорблений [директор], тюпав борзенько попід мур, аби де сховатися від напасті (Лесь Мартович, Тв., 1954, 195); Іде по воду молодиця, За нею тюпає хлоп'я... (Максим Рильський, II, 1960, 312).
2. рідко. Іти повільно, через силу; плентатися. Гутман змахує з чола піт.. і деякий час тюпає за мною мовчки (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 153).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 334.
Ілюстрації
|
