Відмінності між версіями «Навідуватися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 9: Рядок 9:
 
Словник синонімів
 
Словник синонімів
 
ВІДВІ́ДУВАТИкого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИдо кого,БУВА́ТИв кого, де,ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИрозм.,ВІЗИТУВА́ТИзаст.;Ї́ЗДИТИдо кого,ПРИЇЖДЖА́ТИдо кого (використовуючи транспорт); УЧАЩА́ТИ (бувати часто). - Док.: відві́дати, прові́дати, завіта́ти, наві́дати, прийти́, побува́ти, побу́ти, навісти́ти, приї́хати, уна́дитися, зана́дитися (занадто часто). У складі делегацій він [П. Тичина] відвідує Болгарію, Польщу, Англію (з посібника); Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану й жінки, і молодиці, бо Оксану усім селом любили (Г. Квітка-Основ’яненко); Мандруючи широкими степами України, я завітав у село Олександрівку (Є. Кравченко); Він [приятель].. був хворий, і я навідувала його (Леся Українка); Досі він, здається, ще ні разу не приходив до її сина (О. Гончар); Поселившись на кілька тижнів у Львові, я часто бував у Франка (В. Самійленко); Сусід до сусіда ходив рідко, хіба що зимою (Григорій Тютюнник); - Я навіщатиму вас, коли буде змога (А. Шиян); Пані Штейнмільх їздила візитувати знайомих (Л. Яновська); Його [генерала] проводили всі гуртом. - Частіше приїжджайте до нас, - запросив Сидорчук (С. Журахович). - Пор. гостюва́ти, 1. захо́дити, наві́датися.
 
ВІДВІ́ДУВАТИкого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИдо кого,БУВА́ТИв кого, де,ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИрозм.,ВІЗИТУВА́ТИзаст.;Ї́ЗДИТИдо кого,ПРИЇЖДЖА́ТИдо кого (використовуючи транспорт); УЧАЩА́ТИ (бувати часто). - Док.: відві́дати, прові́дати, завіта́ти, наві́дати, прийти́, побува́ти, побу́ти, навісти́ти, приї́хати, уна́дитися, зана́дитися (занадто часто). У складі делегацій він [П. Тичина] відвідує Болгарію, Польщу, Англію (з посібника); Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану й жінки, і молодиці, бо Оксану усім селом любили (Г. Квітка-Основ’яненко); Мандруючи широкими степами України, я завітав у село Олександрівку (Є. Кравченко); Він [приятель].. був хворий, і я навідувала його (Леся Українка); Досі він, здається, ще ні разу не приходив до її сина (О. Гончар); Поселившись на кілька тижнів у Львові, я часто бував у Франка (В. Самійленко); Сусід до сусіда ходив рідко, хіба що зимою (Григорій Тютюнник); - Я навіщатиму вас, коли буде змога (А. Шиян); Пані Штейнмільх їздила візитувати знайомих (Л. Яновська); Його [генерала] проводили всі гуртом. - Частіше приїжджайте до нас, - запросив Сидорчук (С. Журахович). - Пор. гостюва́ти, 1. захо́дити, наві́датися.
 
 
Інфінітив наві́дувати
 
однина множина
 
Наказовий спосіб
 
1 особа наві́дуймо
 
2 особа наві́дуй наві́дуйте
 
МАЙБУТНІЙ ЧАС
 
1 особа наві́дуватиму наві́дуватимемо, наві́дуватимем
 
2 особа наві́дуватимеш наві́дуватимете
 
3 особа наві́дуватиме наві́дуватимуть
 
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
 
1 особа наві́дую наві́дуємо, наві́дуєм
 
2 особа наві́дуєш наві́дуєте
 
3 особа наві́дує наві́дують
 
Активний дієприкметник
 
 
Дієприслівник
 
наві́дуючи
 
МИНУЛИЙ ЧАС
 
чол. р. наві́дував наві́дували
 
жін. р. наві́дувала
 
сер. р. наві́дувало
 
Активний дієприкметник
 
 
Пасивний дієприкметник
 
наві́дуваний
 
Безособова форма
 
наві́дувано
 
Дієприслівник
 
наві́дувавши
 

Поточна версія на 22:56, 13 травня 2021

Навідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. навідатися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться. От люде уже своє косять, а цей чоловік до свого і не навідується. Рудч. Ск. І. 54. Ти б, кажуть, хоть би коли небудь до нас навідався. Рудч. Ск. II. 115. НАВІДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАВІДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Заходити до кого-небудь, куди-небудь; навідувати, відвідувати когось. Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (Коцюб., І, 1955, 117); Старий Ключман, звісний на всю околицю лихвар, почав щораз частіше навідуватися до панів (Кобр., Вибр., 1954, 120); Терентій не сумнівався, що Мар'ян знову навідається до оселі, щоб пом'янути в ній Фросину (Стельмах, І, 1962, 183); * Образно. Вже кілька днів перестав навідуватися передранковий приморозок (Ле, Міжгір'я, 1953, 7).

2. рідко. Дізнаватися, довідуватися про кого-, що-небудь. Учора надвечір проходив Толя із своїми друзями повз двір Мармази, і каже Толя хлопцям, щоб вони почекали, а він забіжить до діда, навідається, може сьогодні той дасть йому перепела в клітці (Коп., Сон. ранок, 1951, 103).

Навідуватися - дієслово, недоконаний вид.

Словник синонімів ВІДВІ́ДУВАТИкого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИдо кого,БУВА́ТИв кого, де,ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИрозм.,ВІЗИТУВА́ТИзаст.;Ї́ЗДИТИдо кого,ПРИЇЖДЖА́ТИдо кого (використовуючи транспорт); УЧАЩА́ТИ (бувати часто). - Док.: відві́дати, прові́дати, завіта́ти, наві́дати, прийти́, побува́ти, побу́ти, навісти́ти, приї́хати, уна́дитися, зана́дитися (занадто часто). У складі делегацій він [П. Тичина] відвідує Болгарію, Польщу, Англію (з посібника); Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану й жінки, і молодиці, бо Оксану усім селом любили (Г. Квітка-Основ’яненко); Мандруючи широкими степами України, я завітав у село Олександрівку (Є. Кравченко); Він [приятель].. був хворий, і я навідувала його (Леся Українка); Досі він, здається, ще ні разу не приходив до її сина (О. Гончар); Поселившись на кілька тижнів у Львові, я часто бував у Франка (В. Самійленко); Сусід до сусіда ходив рідко, хіба що зимою (Григорій Тютюнник); - Я навіщатиму вас, коли буде змога (А. Шиян); Пані Штейнмільх їздила візитувати знайомих (Л. Яновська); Його [генерала] проводили всі гуртом. - Частіше приїжджайте до нас, - запросив Сидорчук (С. Журахович). - Пор. гостюва́ти, 1. захо́дити, наві́датися.