Відмінності між версіями «Лещенко Аліна Вікторівна/УЕН»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Позитивна риса характеру)
(Негативна риса характеру)
 
Рядок 40: Рядок 40:
 
Працелюбність, гострий розум, феноменальна пам’ять, прозорливість, скромність, енергія, самовладання, комерційний досвід, знання психології людини.
 
Працелюбність, гострий розум, феноменальна пам’ять, прозорливість, скромність, енергія, самовладання, комерційний досвід, знання психології людини.
  
===Негативна риса характеру===
+
===Негативні риси характеру===
 +
Корисливий, скупий; живе подвійним життям, удаючи із себе майже злидаря; боїться оточуючих, підозрює в кожній людині злодія; заручник власної жадібності; жалюгідний, егоїст.
  
 
[[Категорія: Лещенко Аліна Вікторівна/УЕН]]
 
[[Категорія: Лещенко Аліна Вікторівна/УЕН]]
  
 
[[Категорія: Лещенко Аліна Вікторівна/УЕН]]
 
[[Категорія: Лещенко Аліна Вікторівна/УЕН]]

Поточна версія на 15:12, 23 січня 2021

Зарубіжна література. Гобсек

http://loveread.ec/read_book.php?id=3618&p=1

Uj,ctr.jpg


Літературний твір

Назва твору

«Гобсе́к» (фр. Gobseck) — повість Оноре де Бальзака, надрукована вперше в 1830, відкриває епопею «Людська комедія» як частина «Сцен приватного життя». Основною темою повісті є влада грошей.

Автор

Оноре́ де Бальза́к - (фр. Honoré de Balzac; 20 травня 1799 — 18 серпня 1850) — французький романіст і драматург. Серія романів «Людська комедія», яка зображає панораму післянаполеонової Франції, вважається його головним твором.

Герой

Гобсек – педантичний і бездушний («людина-автомат», «людина-вексель»). Ім’я головного героя повісті Бальзака — Гобсек — не є випадковим. Воно означає те, що є сутністю героя — «живоглот», «глитай», «сухоглот», і розуміти це можна так: Гобсек поглинав, збирав золото, а золото поглинало його.

Зовнішність героя

Зовнішність: «місячний лик»; «жовтава блідість скидалася на колір срібла, з якого облупилася позолота»; «риси здавалися відлитими в бронзі»; глибокі зморшки «мережать» його обличчя; «густі чорні брови».

Волосся: гладеньке, акуратно причесане, «із сивиною попелясто-сірого кольору».

Очі: «жовті, як у куниці», майже без вій», «боялися світла»; «дашок старого кашкета надійно захищав очі від світла».

Ніс: «гострий», «подовбаний на кінчику віспою, скидався на свердлик».

Губи: «тонкі, як у алхіміків або старих карликів, зображених на картинах Рембрандта».

Голос: «тихий, лагідний», Гобсек «ніколи не сердиться»; говорить про гроші «тоненьким голоском, схожим на звук флейти», в яку забули вставити мундштук. Вік: угадати неможливо, бо здається, чи то він «завчасу постарів, чи задумав до похилого віку зберегти молодість».

Екранізація

«Гобсек» двічі екранізувався в Радянському Союзі:

1936: «Гобсек», режисер Костянтин Еггерт.

1987: «Гобсек», режисер Олександр Орлов.

Характер

Позитивні риси характеру

Працелюбність, гострий розум, феноменальна пам’ять, прозорливість, скромність, енергія, самовладання, комерційний досвід, знання психології людини.

Негативні риси характеру

Корисливий, скупий; живе подвійним життям, удаючи із себе майже злидаря; боїться оточуючих, підозрює в кожній людині злодія; заручник власної жадібності; жалюгідний, егоїст.