Відмінності між версіями «Лещенко Аліна Вікторівна/УЕН»
(→Герой) |
(→Зовнішність героя) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
===Зовнішність героя=== | ===Зовнішність героя=== | ||
| − | + | Зовнішність: «місячний лик»; «жовтава блідість скидалася на колір срібла, з якого облупилася позолота»; «риси здавалися відлитими в бронзі»; глибокі зморшки «мережать» його обличчя; «густі чорні брови». | |
| + | |||
| + | Волосся: гладеньке, акуратно причесане, «із сивиною попелясто-сірого кольору». | ||
| + | |||
| + | Очі: «жовті, як у куниці», майже без вій», «боялися світла»; «дашок старого кашкета надійно захищав очі від світла». | ||
| + | |||
| + | Ніс: «гострий», «подовбаний на кінчику віспою, скидався на свердлик». | ||
| + | |||
| + | Губи: «тонкі, як у алхіміків або старих карликів, зображених на картинах Рембрандта». | ||
| + | |||
| + | Голос: «тихий, лагідний», Гобсек «ніколи не сердиться»; говорить про гроші «тоненьким голоском, схожим на звук флейти», в яку забули вставити мундштук. | ||
| + | Вік: угадати неможливо, бо здається, чи то він «завчасу постарів, чи задумав до похилого віку зберегти молодість». | ||
| + | |||
===Екранізація=== | ===Екранізація=== | ||
«Гобсек» двічі екранізувався в Радянському Союзі: | «Гобсек» двічі екранізувався в Радянському Союзі: | ||
Версія за 15:01, 23 січня 2021
Зарубіжна література. Гобсек http://loveread.ec/read_book.php?id=3618&p=1
Зміст
Літературний твір
Назва твору
«Гобсе́к» (фр. Gobseck) — повість Оноре де Бальзака, надрукована вперше в 1830, відкриває епопею «Людська комедія» як частина «Сцен приватного життя». Основною темою повісті є влада грошей.
Автор
Оноре́ де Бальза́к - (фр. Honoré de Balzac; 20 травня 1799 — 18 серпня 1850) — французький романіст і драматург. Серія романів «Людська комедія», яка зображає панораму післянаполеонової Франції, вважається його головним твором.
Герой
Гобсек – педантичний і бездушний («людина-автомат», «людина-вексель»). Ім’я головного героя повісті Бальзака — Гобсек — не є випадковим. Воно означає те, що є сутністю героя — «живоглот», «глитай», «сухоглот», і розуміти це можна так: Гобсек поглинав, збирав золото, а золото поглинало його.
Зовнішність героя
Зовнішність: «місячний лик»; «жовтава блідість скидалася на колір срібла, з якого облупилася позолота»; «риси здавалися відлитими в бронзі»; глибокі зморшки «мережать» його обличчя; «густі чорні брови».
Волосся: гладеньке, акуратно причесане, «із сивиною попелясто-сірого кольору».
Очі: «жовті, як у куниці», майже без вій», «боялися світла»; «дашок старого кашкета надійно захищав очі від світла».
Ніс: «гострий», «подовбаний на кінчику віспою, скидався на свердлик».
Губи: «тонкі, як у алхіміків або старих карликів, зображених на картинах Рембрандта».
Голос: «тихий, лагідний», Гобсек «ніколи не сердиться»; говорить про гроші «тоненьким голоском, схожим на звук флейти», в яку забули вставити мундштук. Вік: угадати неможливо, бо здається, чи то він «завчасу постарів, чи задумав до похилого віку зберегти молодість».
Екранізація
«Гобсек» двічі екранізувався в Радянському Союзі:
1936: «Гобсек», режисер Костянтин Еггерт.
1987: «Гобсек», режисер Олександр Орлов.
