Відмінності між версіями «Люблений»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Лю́блений, -а, -е. '''Тотъ, кого полюбили. ''Бере собі Химочку любленую. ''Грин. III. І. 460. ''Баба ...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Лю́блений, -а, -е. '''Тотъ, кого полюбили. ''Бере собі Химочку любленую. ''Грин. III. І. 460. ''Баба сужена, а кума люблена. ''Ном. № 8082.  
 
'''Лю́блений, -а, -е. '''Тотъ, кого полюбили. ''Бере собі Химочку любленую. ''Грин. III. І. 460. ''Баба сужена, а кума люблена. ''Ном. № 8082.  
 
[[Категорія:Лю]]
 
[[Категорія:Лю]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
ЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е.
 +
1. Дієпр. пас. теп. ч. до любити. Він був добрий ученик і добрий товариш, загально люблений задля свойого доброго гумору (Іван Франко, IV, 1950, 273); Ім'я Шевченка широко відоме і люблене в зарубіжних слов'янських країнах народної демократії (Максим Рильський, III, 1956, 254); Лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій не видко, Ані струнких кипарисів (Леся Українка, I, 1951, 150).
 +
2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що любимий 2. В його на руках дівчина його люблена ридала… (Марко Вовчок, I, 1955, 154).
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Лю́блений, -а, -е. Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Грин. III. І. 460. Баба сужена, а кума люблена. Ном. № 8082.
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
ЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е.
 +
1. Діепр. пас. теп. ч. до люби́ти. Він був добрий ученик і добрий товариш, загально люблений задля свойого доброго гумору (Фр., IV, 1950, 273); Ім’я Шевченка широко відоме і люблене в зарубіжних слов’янських країнах народної демократії (Рильський, III, 1956, 254); Лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій не видко, Ані струнких кипарисів (Л. Укр., І, 1951, 150).
 +
2. у знач. прик., рідко, Те саме, що люби́мий 2. В його на руках дівчина його люблена ридала… (Вовчок, І, 1955, 154).
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
• люблений — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. ч. до любити. 2) у знач. прикм., рідко, Те саме, що коханий 1) …
 +
Український тлумачний словник
 +
• 2люблений — дієприкметник …
 +
Орфографічний словник української мови
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Люблений.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Люблений1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Люблений2.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| TI9VuIV7LRo }}
 +
==Цікаві факти==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
Лю́блений, -а, -е. Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Грин. III. І. 460. Баба сужена, а кума люблена. Ном. № 8082
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 12:56, 2 листопада 2021

Лю́блений, -а, -е. Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Грин. III. І. 460. Баба сужена, а кума люблена. Ном. № 8082.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. ч. до любити. Він був добрий ученик і добрий товариш, загально люблений задля свойого доброго гумору (Іван Франко, IV, 1950, 273); Ім'я Шевченка широко відоме і люблене в зарубіжних слов'янських країнах народної демократії (Максим Рильський, III, 1956, 254); Лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій не видко, Ані струнких кипарисів (Леся Українка, I, 1951, 150). 2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що любимий 2. В його на руках дівчина його люблена ридала… (Марко Вовчок, I, 1955, 154).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Лю́блений, -а, -е. Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Грин. III. І. 460. Баба сужена, а кума люблена. Ном. № 8082.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Діепр. пас. теп. ч. до люби́ти. Він був добрий ученик і добрий товариш, загально люблений задля свойого доброго гумору (Фр., IV, 1950, 273); Ім’я Шевченка широко відоме і люблене в зарубіжних слов’янських країнах народної демократії (Рильський, III, 1956, 254); Лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій не видко, Ані струнких кипарисів (Л. Укр., І, 1951, 150). 2. у знач. прик., рідко, Те саме, що люби́мий 2. В його на руках дівчина його люблена ридала… (Вовчок, І, 1955, 154).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• люблений — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. ч. до любити. 2) у знач. прикм., рідко, Те саме, що коханий 1) … Український тлумачний словник • 2люблений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

Люблений.jpg Люблений1.jpg Люблений2.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Лю́блений, -а, -е. Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Грин. III. І. 460. Баба сужена, а кума люблена. Ном. № 8082