Відмінності між версіями «Любитися»
(Створена сторінка: '''Любитися, -блюся, -бишся, '''''гл. ''1) Любить другъ друга. ''Так любляться, як собака з кішкою. ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Любитися, -блюся, -бишся, '''''гл. ''1) Любить другъ друга. ''Так любляться, як собака з кішкою. ''Ном. № 4147. ''Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. ''Чуб. V. 24. ''З ким вірно люблюся не наговорюся. ''Мет. 29. ''Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. ''Шевч. 12. 2) Нравиться. ''А що, хата любиться? ''Лебед. у. | + | '''Любитися, -блюся, -бишся, '''''гл. ''1) Любить другъ друга. ''Так любляться, як собака з кішкою. ''Ном. № 4147. ''Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. ''Чуб. V. 24. ''З ким вірно люблюся не наговорюся. ''Мет. 29. ''Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. ''Шевч. 12. 2) Нравиться. ''А що, хата любиться? ''Лебед. у. |
| − | [[Категорія:Лю]] | + | |} |
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ЛЮБИТИСЯ, люблюся, любишся; мн. любляться; недок. | ||
| + | 1. з ким і без додатка. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність одне до одного; кохатися (у 1 знач.). Кохайтеся ж, любітеся, Як серденько знає (Тарас Шевченко, I, 1951, 49); [Сокуренко:] Невже ви не знаєте, що ми з Оксаною любимось вже більше року? Ви ж самі, дивлячись на наше кохання, радувались (Марко Кропивницький, I, 1958, 128); | ||
| + | // розм. Бути в інтимних стосунках з особою іншої статі. — Він любиться з молодицями... я доведу, що він ходить до тої слинявої Насті... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 38); — Любилася я з моїм так, що швидко вже почала сподіватися на вагітність (Юрій Яновський, II, 1958, 105). | ||
| + | 2. Відчувати глибоку повагу, товариську відданість одне до одного. Пилипиха була ще давня товаришка і приятелька нашій матері, і жили вони.. добре, любилися (Марко Вовчок, I, 1955, 183); | ||
| + | // Добре ставитися одне до одного, шанувати, не кривдити одне одного. Чули заповідь господню: Всім любитися, А не рить другим безодню Та злобитися! (Павло Грабовський, I, 1959, 117); | ||
| + | // Почувати одне до одного глибоку приязнь, викликану родинними зв'язками. Ми з братом щиро любилися зроду, змалку (Марко Вовчок, I, 1955, 4). | ||
| + | 3. рідко. Бути до вподоби кому-небудь. Ненечка її Амата В душі своїй була строката: Не всякий їй любився зять (Іван Котляревський, I, 1952, 165). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 563. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6z3xmwWepX0.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:185 1 max.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Summer Kiss for Cina by VioletSun-2-.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Любовь2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | [[Категорія:Лю]]<nowiki>{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}</nowiki> | ||
Версія за 11:41, 21 листопада 2015
Любитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Любить другъ друга. Так любляться, як собака з кішкою. Ном. № 4147. Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. Чуб. V. 24. З ким вірно люблюся не наговорюся. Мет. 29. Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. Шевч. 12. 2) Нравиться. А що, хата любиться? Лебед. у. |}
Сучасні словники
ЛЮБИТИСЯ, люблюся, любишся; мн. любляться; недок. 1. з ким і без додатка. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність одне до одного; кохатися (у 1 знач.). Кохайтеся ж, любітеся, Як серденько знає (Тарас Шевченко, I, 1951, 49); [Сокуренко:] Невже ви не знаєте, що ми з Оксаною любимось вже більше року? Ви ж самі, дивлячись на наше кохання, радувались (Марко Кропивницький, I, 1958, 128); // розм. Бути в інтимних стосунках з особою іншої статі. — Він любиться з молодицями... я доведу, що він ходить до тої слинявої Насті... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 38); — Любилася я з моїм так, що швидко вже почала сподіватися на вагітність (Юрій Яновський, II, 1958, 105). 2. Відчувати глибоку повагу, товариську відданість одне до одного. Пилипиха була ще давня товаришка і приятелька нашій матері, і жили вони.. добре, любилися (Марко Вовчок, I, 1955, 183); // Добре ставитися одне до одного, шанувати, не кривдити одне одного. Чули заповідь господню: Всім любитися, А не рить другим безодню Та злобитися! (Павло Грабовський, I, 1959, 117); // Почувати одне до одного глибоку приязнь, викликану родинними зв'язками. Ми з братом щиро любилися зроду, змалку (Марко Вовчок, I, 1955, 4). 3. рідко. Бути до вподоби кому-небудь. Ненечка її Амата В душі своїй була строката: Не всякий їй любився зять (Іван Котляревський, I, 1952, 165). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 563.
Ілюстрації
|
|
x140px | 
|
