Відмінності між версіями «Розчовпати»
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:В оточенні ідіотів.jpg|thumb|left|Книга про це ж| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:В оточенні ідіотів.jpg|thumb|left|Книга про це ж|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збагнути.jpg|thumb|left|Синонімічне слово| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збагнути.jpg|thumb|left|Синонімічне слово|x200px]] |
|} | |} | ||
Версія за 23:55, 27 грудня 2020
Розчо́впати, -паю, -єш, гл. Понять, уразумѣть. Не розчовпав гаразд де і що. Ном. № 7915. Пріська тоді тільки розчовпала, що говорили про станцію. Мир. Пов. І. 155.
Зміст
Сучасні словники
РОЗЧОВПАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, розм. Зрозуміти, збагнути що-небудь. Садівник ще довгу хвилю стояв на місці, дивлячися вслід за ними та пробуючи в своїй голові розчовпати се запутане [заплутане] діло (Фр., VII, 1951, 174); Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові, а згасла злість спахнула з новою силою (Коцюб., І, 1955, 211);
// Побачити, роздивитися кого-, що-небудь. Раптом солдат спинився. Просто на нього по шосе йшло п'ятеро озброєних людей. За снігом не можна було розчовпати - свої це чи чужі (Перв., Невигадане життя, 1958, 242).
[Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 863.]
Ілюстрації
 |
 |
