Відмінності між версіями «Збіг»
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збіг.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збіг.1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збіг.2.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 21:03, 25 грудня 2020
Збіг, м. 1) — га. Бѣглецъ, дезертиръ. 2) — гу. Бѣгство. Збіг Богородиці. Названіе дня 26 декабря. МУЕ. III. 37. 1. Поєднання подій, явищ і т. ін. — Поглянь: перший земляк, який зустрічається мені на фронті! Такий збіг! (Олесь Гончар, I, 1954, 14); — А я якраз і з Людмилою в одному класі вчилась, — закінчила свою розповідь Тоня. — Людмила Книш? — бистро глянула Марина.. — Ой, який збіг! (Андрій Головко, I, 1957, 467); Дівочі голоси просять, щоб зійшов місяць, як млинове коло. Парубок мимоволі переводить погляд на схід, і там справді млиновим колесом викочується з-за лісів важкий міднолиций місяць. Цей несподіваний збіг сприймається як якесь радісне чаклування (Михайло Стельмах, I, 1962, 126).
Збіг обставин — випадкове поєднання обставин. Як жорстоко порядкує доля, посадовивши на доччине крісло людину й назвавши її Лесем! Ну, звичайно, це не той Лесь [що зрадив підпільників], це тільки безглуздий збіг обставин (Юрій Яновський, I, 1954, 115).
2. Одночасність подій, явищ і т. ін. Іменини Матвія Матвійовича припадають на перше квітня; збіг його річниці народження з днем дозволених обманів значно поширював ґрунт для жартів і сміху (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 12). 3. Схожість, спільність між чим-небудь. 4. ліс. Поступове потоншення стовбура дерева або гілки від основи до вершини.
Зміст
Сучасні словники
ЗБІГ, у, чол.
1. Поєднання подій, явищ і т. ін. — Поглянь: перший земляк, який зустрічається мені на фронті! Такий збіг! (Олесь Гончар, I, 1954, 14); — А я якраз і з Людмилою в одному класі вчилась, — закінчила свою розповідь Тоня. — Людмила Книш? — бистро глянула Марина.. — Ой, який збіг! (Андрій Головко, I, 1957, 467); Дівочі голоси просять, щоб зійшов місяць, як млинове коло. Парубок мимоволі переводить погляд на схід, і там справді млиновим колесом викочується з-за лісів важкий міднолиций місяць. Цей несподіваний збіг сприймається як якесь радісне чаклування (Михайло Стельмах, I, 1962, 126).
2. Одночасність подій, явищ і т. ін. Іменини Матвія Матвійовича припадають на перше квітня; збіг його річниці народження з днем дозволених обманів значно поширював ґрунт для жартів і сміху (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 12).
3. Схожість, спільність між чим-небудь. «Чапаєв» Фурманова, «Розгром» Фадєєва, «Залізний потік» Серафимовича були зразком для письменника [А. Головка], коли він писав романи «Бур'ян» і «Мати». І справа не тільки в тематичних, стильових чи ще якихось збігах.., а в характері сприйняття життя письменником і відтворення його в художніх образах (Історія української літератури, II, 1956, 440).
4. ліс. Поступове потоншення стовбура дерева або гілки від основи до вершини.
Словник української мови в 11 томах
Ілюстрації
|
|
|
