Відмінності між версіями «Увертатися»
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 40A25441-9874-4476-828A-0A5D781F0566.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: AE0BE5DC-59BA-4F2A-8BA8-5054E600ACBF.jpeg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 02:09, 25 грудня 2020
І. Уверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. уверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Успѣвать, успѣть, управляться, управиться. Меле так, шо і два чоловіка не ввернеться прибірати борошно. Ще не ввернулась справити нової (запаски). Г. Барв. 94.
ІІ. Уверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. увертітися, -рчуся, -тишся, гл. Завертываться, завернуться. Дівчина ввертілась у пір’ячко. Рудч. Ск. II. 35.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УВЕРТА́ТИСЯ 1 (ВВЕРТА́ТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УВЕРНУ́ТИСЯ (ВВЕРНУ́ТИСЯ), увернуся, увернешся, док., розм. Швидким рухом звертати, відхилятися вбік, уникаючи удару, поштовху і т. ін. Вона ухопила п'ять карт і націлилася вдарити. Григорій Петрович увернувся. — Цур? не увертатися! — Боляче ж! — замолився він (Панас Мирний, III, 1954, 195); Єгор простягнув був руки, щоб обійняти молодицю, та вона ловко увернулася (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 9)
УВЕРТА́ТИСЯ 2 (ВВЕРТА́ТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УВЕРНУ́ТИСЯ (ВВЕРНУ́ТИСЯ), увернуся, увернешся, док., діал. Управлятися (з роботою). Маруся була така робоча, що встигала увернутися за двох (Нечуй-Левицький, III, 1956, 175).
Великий тлумачний словник сучасної української мови
уверта́тися
I (ввертатися), -аюся, -аєшся, недок., увернутися (ввернутися), увернуся, увернешся, док., розм. Швидким рухом звертати, відхилятися вбік, уникаючи удару, поштовху і т. ін.
II (ввертатися), -аюся, -аєшся, недок., увернутися (ввернутися), увернуся, увернешся, док., діал. Управлятися (з роботою).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 365
