Відмінності між версіями «Тімня»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | 1. Верхня частина голови людини від лоба до потилиці. ''Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Мабуть, і тім'ям неба досягає, - такі високі...'' (Барв., Опов.., 1902, 516); ''Нічим нібито непримітний хлоп'як.., з вухами, геть віддавленими картузом, з непокірним вихром на тім'ї...'' (Гончар, Таврія, 1952, 69). | |
| + | |||
| + | 2. розм. Волосся, що росте на цій частині голови. ''Виски й тім'я [Миколи] ще чорніли й лисніли, і тільки ніби білим пилом припали'' (Н.-Лев., II, 1956, 252). | ||
| + | |||
| + | 3. розм., рідко. Взагалі голова. ''Стань же братом, хоч одури. Скажи, що робити: Чи молитись, чи журитись, Чи тім'я розбити??!'' (Шевч., І, 1963, 256). | ||
| + | |||
| + | 4. перен., рідко. Верхівка гори, горба і т. ін. ''Одна хмара ніби впала з неба й зачепила вершок найвищої гори; друга хмара сіла на тім'я другої гори'' (Н.-Лев., II, 1956, 389). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 01:04, 25 грудня 2020
Тімня, -ня, с. = Тім’я. Патер з проголеним тімням. Стор. М. Пр. 44.
Зміст
Сучасні словники
1. Верхня частина голови людини від лоба до потилиці. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Мабуть, і тім'ям неба досягає, - такі високі... (Барв., Опов.., 1902, 516); Нічим нібито непримітний хлоп'як.., з вухами, геть віддавленими картузом, з непокірним вихром на тім'ї... (Гончар, Таврія, 1952, 69).
2. розм. Волосся, що росте на цій частині голови. Виски й тім'я [Миколи] ще чорніли й лисніли, і тільки ніби білим пилом припали (Н.-Лев., II, 1956, 252).
3. розм., рідко. Взагалі голова. Стань же братом, хоч одури. Скажи, що робити: Чи молитись, чи журитись, Чи тім'я розбити??! (Шевч., І, 1963, 256).
4. перен., рідко. Верхівка гори, горба і т. ін. Одна хмара ніби впала з неба й зачепила вершок найвищої гори; друга хмара сіла на тім'я другої гори (Н.-Лев., II, 1956, 389).
Ілюстрації
|
|
|
|
