Відмінності між версіями «Цівкати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цівкати.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цівкати.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:307075 1589317971.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 00:32, 25 грудня 2020
Цівкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о птицѣ білогруд, Cinclus agnaticus). Шух. І. 23.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ЦІВКАТИ, ає, недок., розм. Видавати звуки «ців-ців» (про горобців та деяких інших птахів). Тут же поруч, в тісному курнику, виплетеному з рідкої дротяної сітки — кури: стара квочка і малі курчата. Копошаться в піску, цівкають (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 37).