Відмінності між версіями «Огир»
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:News1475049557.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:News1475049557.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 4419245 original tn-740x546.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 4419245 original tn-740x546.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Merin-ili-zherebets-e1508498103137.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 22:23, 23 грудня 2020
'Огир, -ра, м. = Огер.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Огир — самець коня, який досяг статевої зрілості. У віці 3–5 років здатний до запліднення кобили.
Звичайно крупніший за кобилу, відрізняється довшими кінцівками, коротшим тулубом, кращим розвитком кістяка, більшою головою, більшою живою масою. У роботі огир сильніший і витриваліший за кобилу. Племінних огирів використовують для отримання приплоду, неплемінних — для роботи, спорту тощо. Племінне використання огира більшості заводських порід починається з 3-річного віку. При виборі огира на плем'я враховують походження, статуру (екстер'єр і конституцію), працездатність (за результатами випробувань), статеву потенцію, плодючість. Оцінюють племінні можливості огира за якістю потомства. При правильному використанні, гарному годуванні огирі зберігають високу потенцію до 16–18-річного віку. Племінним огирам необхідні регулярний моціон і систематична легка робота в упряжі або під сідлом.