Відмінності між версіями «Одмінча»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 7: Рядок 7:
  
 
ВІДМІНЧА́, а́ти, с., діал. За народним повір’ям, чортеня, яким підмінена дитина. Дитина була хоровита, раз на раз кричала та плакала, а слуги в кухні нашіптували собі, що се якесь "відмінча"
 
ВІДМІНЧА́, а́ти, с., діал. За народним повір’ям, чортеня, яким підмінена дитина. Дитина була хоровита, раз на раз кричала та плакала, а слуги в кухні нашіптували собі, що се якесь "відмінча"
 +
 
'''[https://slovnyk.me/dict/franko/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B0 Словник з творів Івана Франка]'''
 
'''[https://slovnyk.me/dict/franko/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B0 Словник з творів Івана Франка]'''
 +
 
Відмінчя — міф. відміна, відмінник, тобто хвора, ненормальна, потворна дитина, підкинена, як колись вірив народ, мавкою, відьмою тощо на місце здорової і нормальної, пояснене без врахування цієї етнографічної деталі: «А слуги в кухні пошіптували собі, що се якесь «відмінчя» (286). Редакція пояснила його загально: «не такий, як усі люди (відмінний від інших, відрізняється поганими якостями, нахилами)» (482). Думається, що в такому виданні Франка, як 20-томник, міфологічні поняття, наприклад упир, відьма, стратча і т. д., повинні бути пояснені згідно з їх первісним значенням.
 
Відмінчя — міф. відміна, відмінник, тобто хвора, ненормальна, потворна дитина, підкинена, як колись вірив народ, мавкою, відьмою тощо на місце здорової і нормальної, пояснене без врахування цієї етнографічної деталі: «А слуги в кухні пошіптували собі, що се якесь «відмінчя» (286). Редакція пояснила його загально: «не такий, як усі люди (відмінний від інших, відрізняється поганими якостями, нахилами)» (482). Думається, що в такому виданні Франка, як 20-томник, міфологічні поняття, наприклад упир, відьма, стратча і т. д., повинні бути пояснені згідно з їх первісним значенням.
  

Версія за 13:28, 19 грудня 2020

Одмінча, -чати, с. = Відмінча. Рк. Левиц.

Сучасні словники

Укрліт.org

ВІДМІНЧА́, а́ти, с., діал. За народним повір’ям, чортеня, яким підмінена дитина. Дитина була хоровита, раз на раз кричала та плакала, а слуги в кухні нашіптували собі, що се якесь "відмінча"

Словник з творів Івана Франка

Відмінчя — міф. відміна, відмінник, тобто хвора, ненормальна, потворна дитина, підкинена, як колись вірив народ, мавкою, відьмою тощо на місце здорової і нормальної, пояснене без врахування цієї етнографічної деталі: «А слуги в кухні пошіптували собі, що се якесь «відмінчя» (286). Редакція пояснила його загально: «не такий, як усі люди (відмінний від інших, відрізняється поганими якостями, нахилами)» (482). Думається, що в такому виданні Франка, як 20-томник, міфологічні поняття, наприклад упир, відьма, стратча і т. д., повинні бути пояснені згідно з їх первісним значенням.

Ілюстрації

220px-83 b bartol 2 wick.jpg Без названия.jpg Mamuna (1).jpg

Медіа

Див. також

Словник

Джерела та література

Зовнішні посилання