Відмінності між версіями «Нуд»

Версія за 19:30, 26 листопада 2020

Нуд, -ду, м. 1) Скука, тоска, томленіе. МВ. (О. 1862. III. 35). З нуду грав на балабайку, брався до сопілки. Мкр. Г. 2) Тошнота. Швидко кинувся із хати, щоб холодною водою нуд угамувати. Мкр. Н. 9.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках нуд (розм.) гнітючий душевний стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг, відсутністю інтересу до навколишнього

НУД, у, ч ., розм. Те саме, що нудьга 1, 2. Сидимо було день при дні у дівочій та робимо. А тихо коло тебе, як зачаровано. Тільки пані заоха або хто з дівчат на ухо за чим озветься, котора зітхне з нуду (Вовчок, І, 1955, 102); Занудило Ярошенкові якимсь дивним нудом. Щось ніби вхопило його за в'язи та й пригинає ближче до тих живих квіток (Вас., І, 1959, 195); Позавтра осінь ця, сніжисто-дощова, проллє свої жалі, зажуру однотонну - йде однотонний нуд, зажура життьова! (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 253).

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BD%D1%83%D0%B4 https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D1%83%D0%B4 Зовнішні посилання