Відмінності між версіями «Палочник»

Поточна версія на 13:04, 20 листопада 2020

Палочник, -ка, м. Раст. Typha angustifolia L. ЗЮЗО. I. 140.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1.Палочник. Багаторічна трав'яниста рослина родини рогозових; листя використовується для виготовлення мотузків, плетених виробів, паперу і т. ін., а кореневище — як цінний корм для деяких тварин. Заходимо в хату.. Простора кімната, долівка густо всипана зеленим палочником — давній український звичай чепурити хату (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 14); День не їли. Палочник лиш жували. Йшли осоками — шлях той важкий (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 382); Зрештою, нова хата з саману під очеретом та палочником, з веселими вікнами.. може звеселити серце господині (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 162).

2.ПАЛОЧНИК. Те саме, що рогіз. Свіжість потягла з лиману. Запахло берегом, вогкістю, запахло мокрою рогозою, мокрим очеретом, лозами, водяним баговинням (Нечуй-Левицький, V, 1966, 172); Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть палочнику та комиш. Хіба можна пропустити такий випадок? (Олесь Донченко, I, 1956, 50).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Словник української мови: в 11 томах

Зовнішні посилання