Відмінності між версіями «Угризатися»
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
УГРИЗАТИСЯ - (зубами) в'їдатися; (у землю) заглиблюватися; П. (у мозок) врізуватися, закарбовуватися, зап. врізатися; (у душу) западати | УГРИЗАТИСЯ - (зубами) в'їдатися; (у землю) заглиблюватися; П. (у мозок) врізуватися, закарбовуватися, зап. врізатися; (у душу) западати | ||
− | Встромлюючись, заганяючись гострим кінцем, поступово проникати в глиб чогось; заглиблюватися. | + | Встромлюючись, заганяючись гострим кінцем, поступово проникати в глиб чогось; заглиблюватися. |
''Відточені леза сокир з усього розмаху вгризалися в стрункі й високі стовбури ялин (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 573); А на майдані вгризалися в чорноземлю заступи (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 199); Прийдуть землекопи засмаглі, вгризеться в граніт екскаватор (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 57).'' | ''Відточені леза сокир з усього розмаху вгризалися в стрункі й високі стовбури ялин (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 573); А на майдані вгризалися в чорноземлю заступи (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 199); Прийдуть землекопи засмаглі, вгризеться в граніт екскаватор (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 57).'' | ||
− | Поступово проникаючи в що-небудь, міцно закріплятися. | + | Поступово проникаючи в що-небудь, міцно закріплятися. |
''Целя.. силувалася прогнати від себе ті жахом проймаючі картини, що вгризлися в її мозок (Іван Франко, II, 1950, 318); І Анна:] Хто самохіть їх [громадські ітута] прийме хоч на мить, тому навік вони вгризуться в душу (Леся Українка, III, 1952, 408); Івашкін і його герої вгризалися все далі й далі в центр Берліна (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 120);'' | ''Целя.. силувалася прогнати від себе ті жахом проймаючі картини, що вгризлися в її мозок (Іван Франко, II, 1950, 318); І Анна:] Хто самохіть їх [громадські ітута] прийме хоч на мить, тому навік вони вгризуться в душу (Леся Українка, III, 1952, 408); Івашкін і його герої вгризалися все далі й далі в центр Берліна (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 120);'' |
Версія за 10:46, 18 листопада 2020
УГРИЗАТИСЯ - (зубами) в'їдатися; (у землю) заглиблюватися; П. (у мозок) врізуватися, закарбовуватися, зап. врізатися; (у душу) западати
Встромлюючись, заганяючись гострим кінцем, поступово проникати в глиб чогось; заглиблюватися.
Відточені леза сокир з усього розмаху вгризалися в стрункі й високі стовбури ялин (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 573); А на майдані вгризалися в чорноземлю заступи (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 199); Прийдуть землекопи засмаглі, вгризеться в граніт екскаватор (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 57).
Поступово проникаючи в що-небудь, міцно закріплятися.
Целя.. силувалася прогнати від себе ті жахом проймаючі картини, що вгризлися в її мозок (Іван Франко, II, 1950, 318); І Анна:] Хто самохіть їх [громадські ітута] прийме хоч на мить, тому навік вони вгризуться в душу (Леся Українка, III, 1952, 408); Івашкін і його герої вгризалися все далі й далі в центр Берліна (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 120);
Вивчати, засвоювати.
Нелегко давалася хлопцям наука.. Вгризалися в абетку все глибше (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 627