Відмінності між версіями «Угризатися»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
УГРИЗАТИСЯ - (зубами) в'їдатися; (у землю) заглиблюватися; П. (у мозок) врізуватися, закарбовуватися, зап. врізатися; (у душу) западати | УГРИЗАТИСЯ - (зубами) в'їдатися; (у землю) заглиблюватися; П. (у мозок) врізуватися, закарбовуватися, зап. врізатися; (у душу) западати | ||
| + | Встромлюючись, заганяючись гострим кінцем, поступово проникати в глиб чогось; заглиблюватися. Відточені леза сокир з усього розмаху вгризалися в стрункі й високі стовбури ялин (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 573); А на майдані вгризалися в чорноземлю заступи (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 199); Прийдуть землекопи засмаглі, вгризеться в граніт екскаватор (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 57). | ||
| + | |||
| + | Поступово проникаючи в що-небудь, міцно закріплятися. Целя.. силувалася прогнати від себе ті жахом проймаючі картини, що вгризлися в її мозок (Іван Франко, II, 1950, 318); І Анна:] Хто самохіть їх [громадські ітута] прийме хоч на мить, тому навік вони вгризуться в душу (Леся Українка, III, 1952, 408); Івашкін і його герої вгризалися все далі й далі в центр Берліна (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 120); | ||
| + | // Вивчати, засвоювати. Нелегко давалася хлопцям наука.. Вгризалися в абетку все глибше (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 627 | ||
[[Категорія:Уг]] | [[Категорія:Уг]] | ||
Версія за 10:45, 18 листопада 2020
УГРИЗАТИСЯ - (зубами) в'їдатися; (у землю) заглиблюватися; П. (у мозок) врізуватися, закарбовуватися, зап. врізатися; (у душу) западати
Встромлюючись, заганяючись гострим кінцем, поступово проникати в глиб чогось; заглиблюватися. Відточені леза сокир з усього розмаху вгризалися в стрункі й високі стовбури ялин (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 573); А на майдані вгризалися в чорноземлю заступи (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 199); Прийдуть землекопи засмаглі, вгризеться в граніт екскаватор (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 57).
Поступово проникаючи в що-небудь, міцно закріплятися. Целя.. силувалася прогнати від себе ті жахом проймаючі картини, що вгризлися в її мозок (Іван Франко, II, 1950, 318); І Анна:] Хто самохіть їх [громадські ітута] прийме хоч на мить, тому навік вони вгризуться в душу (Леся Українка, III, 1952, 408); Івашкін і його герої вгризалися все далі й далі в центр Берліна (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 120); // Вивчати, засвоювати. Нелегко давалася хлопцям наука.. Вгризалися в абетку все глибше (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 627
