Відмінності між версіями «Голомша»
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Суттєва подібність у морфології та генетиці вказує на походження двозернянки від диких двозернянок. Деякі систематики також відносять двозернянки, дикі й одомашнені, до одного виду Triticum turgidum, спільно з іншими тетраплідними пшеницями. За такою схемою дві форми визнані на рівні підвидів: Т. turgidum підвид. dicoccoidesі Т. turgidum підвид. dicoccom. Остання схема більше відображає генетичну подібність. | Суттєва подібність у морфології та генетиці вказує на походження двозернянки від диких двозернянок. Деякі систематики також відносять двозернянки, дикі й одомашнені, до одного виду Triticum turgidum, спільно з іншими тетраплідними пшеницями. За такою схемою дві форми визнані на рівні підвидів: Т. turgidum підвид. dicoccoidesі Т. turgidum підвид. dicoccom. Остання схема більше відображає генетичну подібність. | ||
+ | |||
+ | Колоски довгі, вузькі та щільні, з довгими остями та ламкою віссю. В кожному колоску, здебільшого 5-квітковому, розвиваються 2 зернини (звідси й назва). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 17:40, 17 листопада 2020
Голомша, -ші, ж. Раст. Triticum Spelta. Вх. Пч. 1L 36.
Зміст
Сучасні словники
Голомша - однорічна рослина родини тонконогових, що включає в себе цілу низку підвидів і форм плівчастих пшениць. Також відома під назвами полба, еммер (англ. emmer), двозернянка чи, здебільшого в Італії, фарро (італ. farro).
Ця тетраплоїдна пшениця утворена гібридизацією двох диплоїдних диких трав, пшениці Урарту (один із різновидів дикої однозернянки, а також поки неідентифікованого Aegilops. Геном, привнесений у тетраплоїдну пшеницю зародковою плазмою Aegilops, обумовив добрі хлібопекарські якості м'якої пшениці та її озимий тип.
Суттєва подібність у морфології та генетиці вказує на походження двозернянки від диких двозернянок. Деякі систематики також відносять двозернянки, дикі й одомашнені, до одного виду Triticum turgidum, спільно з іншими тетраплідними пшеницями. За такою схемою дві форми визнані на рівні підвидів: Т. turgidum підвид. dicoccoidesі Т. turgidum підвид. dicoccom. Остання схема більше відображає генетичну подібність.
Колоски довгі, вузькі та щільні, з довгими остями та ламкою віссю. В кожному колоску, здебільшого 5-квітковому, розвиваються 2 зернини (звідси й назва).