Відмінності між версіями «Синьо»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | СИНЬО. Присл. до синій. Діставши задніми ногами дна бочки, став собі [Лис Микита] так, що все його тіло було затоплене в фарбі, а тілько морда, також синьо помальована, трошечки вистирчала [виглядала] з неї (Іван Франко, IV, 1950, 92); Хвилює на сонці нива, та божа постіль, льон процвітав синьо, сказав би — небо задивилось в озерце (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 43); Звів [Андрій] очі на Тетяну, і знову синьо зацвіли вони у його (Степан Васильченко, II, 1959, 83); Холоднувата далечінь ще синьо імлилася, але все навколо вже прозорішало, окреслювалось, набирало природних довершених форм (Олесь Гончар, III, 1959, 434); * Образно. Простори синьо крає електричка дальній крик (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 131); | ||
| + | // у знач. присудк. сл. Хатина.. у розквітлому городі як у віночку ховається. І зелено, й червоно, і голубо, й біло, й синьо, й рожево коло тої хатки... (Марко Вовчок, I, 1955, 11); Добродушний грім Спросоння заревів, — але над нами Ще ясно й синьо (Максим Рильський, II, 1960, 149); Сніг скрипить — на весь широкий світ! Синьо так! (Павло Тичина, II, 1957, 47); В кімнаті Івана Руденка.. синьо і сизо від тютюнового диму (Михайло Стельмах, II, 1962, 140); * Образно. На душі, як од світань, тихо, синьо, чисто... (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 85). | ||
| + | ♦ Синьо під очима — те саме, що Синці під очима (див. синець 1). Якась незлагода вдома, бо під очима у Ліни аж синьо — наче плакала вночі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 28). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 04:39, 7 листопада 2020
Синьо, нар. Сине. Цвіте воно синьо. Ум. Синенько, синесенько. Ой на горі, ненько, да зацвіло синенько. Чуб. V. 111.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
СИНЬО. Присл. до синій. Діставши задніми ногами дна бочки, став собі [Лис Микита] так, що все його тіло було затоплене в фарбі, а тілько морда, також синьо помальована, трошечки вистирчала [виглядала] з неї (Іван Франко, IV, 1950, 92); Хвилює на сонці нива, та божа постіль, льон процвітав синьо, сказав би — небо задивилось в озерце (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 43); Звів [Андрій] очі на Тетяну, і знову синьо зацвіли вони у його (Степан Васильченко, II, 1959, 83); Холоднувата далечінь ще синьо імлилася, але все навколо вже прозорішало, окреслювалось, набирало природних довершених форм (Олесь Гончар, III, 1959, 434); * Образно. Простори синьо крає електричка дальній крик (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 131); // у знач. присудк. сл. Хатина.. у розквітлому городі як у віночку ховається. І зелено, й червоно, і голубо, й біло, й синьо, й рожево коло тої хатки... (Марко Вовчок, I, 1955, 11); Добродушний грім Спросоння заревів, — але над нами Ще ясно й синьо (Максим Рильський, II, 1960, 149); Сніг скрипить — на весь широкий світ! Синьо так! (Павло Тичина, II, 1957, 47); В кімнаті Івана Руденка.. синьо і сизо від тютюнового диму (Михайло Стельмах, II, 1962, 140); * Образно. На душі, як од світань, тихо, синьо, чисто... (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 85). ♦ Синьо під очима — те саме, що Синці під очима (див. синець 1). Якась незлагода вдома, бо під очима у Ліни аж синьо — наче плакала вночі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 28).
Ілюстрації
|
|
|
|
