Відмінності між версіями «Чолопок»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
1) Чолопок, (гори) верх, вершечок, шпиль, (голови) маківка; чолопочок. | 1) Чолопок, (гори) верх, вершечок, шпиль, (голови) маківка; чолопочок. | ||
[[Категорія:Чо]] | [[Категорія:Чо]] | ||
| + | |||
| + | ==Етимологія== | ||
| + | ЧОЛОПО́К «верхівка гори; маківка» | ||
| + | 1. псл. čelopokъ/čelopekъ, похідне від čelo, укр. чоло́ і pokъ/реkъ «місце, де пече», пов’язане як похідне з *pеkti, укр. пекти́; | ||
| + | |||
| + | 2. менш вірогідне пов’язання з псл. *čьl̥pъ, *čьl̥pъkъ «пагорок» (Machek LP 1959/7, 304); | ||
| + | |||
| + | 3. схв. čеlòреk «частина пагорба або гори, зігрівана сонцем», [чело̀пек] «місце, де сонце гріє цілий день, осоння, пригрів»; | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/buruljka Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | ЧОЛОПО́К, пка, чол., діал. Вершина, верх гори. Приклади: Неподалік цукроварні стара вибита шосейка повела їх понад ставом праворуч, і тут за кленами, ген-ген на чолопку горбка, заголубіла тихим дивом фарбована дерев'яна церковця з маківкою дзвіниці... (з наук. літ.) | ||
| + | Жадібно роззираючись, клав [автор] у комору пам'яті все, що траплялось, йому на очі: і погрібник із високим чолопком, на якому розсядисто стримів куль соломи... (Є. Гуцало) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| https://rakhiv.life/files_ci/412/hoverla-verkhovyna-life-1__large.jpg | ||
| + | |||
| + | ==Синонімія== | ||
| + | |||
| + | ===Чолопо́к=== | ||
| + | 1. верх (гори) | ||
| + | |||
| + | 2. вершечок | ||
| + | |||
| + | 3. маківка (голови) | ||
| + | |||
| + | 4. шпиль | ||
| + | |||
| + | 5. щолопо́к | ||
Версія за 22:17, 23 травня 2024
Чолопок, -пка, м. = Щолопок. Ум. Чолопо́чок. Шапка на самому чолопочку. НВолын. у. 1) Чолопок, (гори) верх, вершечок, шпиль, (голови) маківка; чолопочок.
Зміст
Етимологія
ЧОЛОПО́К «верхівка гори; маківка» 1. псл. čelopokъ/čelopekъ, похідне від čelo, укр. чоло́ і pokъ/реkъ «місце, де пече», пов’язане як похідне з *pеkti, укр. пекти́;
2. менш вірогідне пов’язання з псл. *čьl̥pъ, *čьl̥pъkъ «пагорок» (Machek LP 1959/7, 304);
3. схв. čеlòреk «частина пагорба або гори, зігрівана сонцем», [чело̀пек] «місце, де сонце гріє цілий день, осоння, пригрів»;
Сучасні словники
Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧОЛОПО́К, пка, чол., діал. Вершина, верх гори. Приклади: Неподалік цукроварні стара вибита шосейка повела їх понад ставом праворуч, і тут за кленами, ген-ген на чолопку горбка, заголубіла тихим дивом фарбована дерев'яна церковця з маківкою дзвіниці... (з наук. літ.) Жадібно роззираючись, клав [автор] у комору пам'яті все, що траплялось, йому на очі: і погрібник із високим чолопком, на якому розсядисто стримів куль соломи... (Є. Гуцало)
Ілюстрації
СиноніміяЧолопо́к1. верх (гори) 2. вершечок 3. маківка (голови) 4. шпиль 5. щолопо́к |
