Відмінності між версіями «Лепетіти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Лепеті́ти, -чу́, -ти́ш, '''''гл. ''= '''Лепетати. '''''Та чого лепетиш, як дзвоник? ''Черк. у. [[Кате...)
 
(Додаткова розширена інформаці)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Лепеті́ти, -чу́, -ти́ш, '''''гл. ''= '''Лепетати. '''''Та чого лепетиш, як дзвоник? ''Черк. у.  
+
'''== ЛЕПЕТА́ТИ, ечу́, е́чеш, рідше ЛЕПЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, недок. 1. що і без прям. дод. Говорити нерозбірливо, неправильно (про дитячу мову). – Не плачте, мамочко! Не плачте! – лепетала вона своїм нетвердим язичком (Панас Мирний); <br /> =='''
[[Категорія:Ле]]
+
 
 +
2) Говорити невиразно, невпевнено, з трудом підшукуючи слова. Герман остовпів. Він не знав, що се сталося з Рифкою, і лепетів лишень раз за разом: – Але ж, Рифко, що тобі? Що ти робиш, Рифко?.. (І. Франко);
 +
3) Говорити мовою, незрозумілою для співбесідника. Ван знову лепетав щось по-китайському (П. Панч);
 +
4) Говорити що-небудь несерйозне, нерозумне. Лепече, як той пустий млин (Номис);
 +
5) Вести легку, несерйозну розмову; балакати (у 1 знач.). Ось біжать дві панночки, лепечуть одна до одної голосно, шпарко (Леся Українка).
 +
6) Тихо, невиразно звучати, шуміти. Розлігшись, спить під дубом на траві; Під боком річечка лепече (Л. Боровиковський);
 +
===== Список використаної літератури =====
 +
https://sum20ua.com/?page=1494&wordid=222729
 +
http://services.ulif.org.ua/expl/?wordid=222729&page=1493&searchWord=слово

Поточна версія на 21:20, 2 червня 2021

== ЛЕПЕТА́ТИ, ечу́, е́чеш, рідше ЛЕПЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, недок. 1. що і без прям. дод. Говорити нерозбірливо, неправильно (про дитячу мову). – Не плачте, мамочко! Не плачте! – лепетала вона своїм нетвердим язичком (Панас Мирний);
==

2) Говорити невиразно, невпевнено, з трудом підшукуючи слова. Герман остовпів. Він не знав, що се сталося з Рифкою, і лепетів лишень раз за разом: – Але ж, Рифко, що тобі? Що ти робиш, Рифко?.. (І. Франко); 3) Говорити мовою, незрозумілою для співбесідника. Ван знову лепетав щось по-китайському (П. Панч); 4) Говорити що-небудь несерйозне, нерозумне. Лепече, як той пустий млин (Номис); 5) Вести легку, несерйозну розмову; балакати (у 1 знач.). Ось біжать дві панночки, лепечуть одна до одної голосно, шпарко (Леся Українка). 6) Тихо, невиразно звучати, шуміти. Розлігшись, спить під дубом на траві; Під боком річечка лепече (Л. Боровиковський);

Список використаної літератури

https://sum20ua.com/?page=1494&wordid=222729 http://services.ulif.org.ua/expl/?wordid=222729&page=1493&searchWord=слово