Відмінності між версіями «Ледівка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ледівка, -ки, '''''ж. ''1) = '''Ледиця. '''Вх. Лем. 431. 2) Ледяныя сосульки на деревьяхъ. Вх. Лем. 431. 3) ...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Ледівка, -ки, '''''ж. ''1) = '''Ледиця. '''Вх. Лем. 431. 2) Ледяныя сосульки на деревьяхъ. Вх. Лем. 431. 3) Каменная (кристаллизированная) соль. НВолын. у.  
 
'''Ледівка, -ки, '''''ж. ''1) = '''Ледиця. '''Вх. Лем. 431. 2) Ледяныя сосульки на деревьяхъ. Вх. Лем. 431. 3) Каменная (кристаллизированная) соль. НВолын. у.  
 
[[Категорія:Ле]]
 
[[Категорія:Ле]]
 +
 +
'''Ледівка-'''
 +
 +
'''1)'''ожеледиця(тонкий шар льоду на земній поверхні, що утворюється після дощу або відлиги при зниженні температури; також прозорий шар льоду, що утворюється внаслідок замерзання крапель мряки чи дощу на поверхні землі або предметів )
 +
 +
'''2)'''кам’яна сіль(осадова гірська порода, складена більше, ніж на 90% галітом. Також галіт часто називають кам'яною сіллю;безбарвна або сніжно-біла, частіше забарвлена домішками глин, тальку сіра речовина.
 +
 +
'''Походження'''
 +
 +
Слово «ледівка» — недавне запозичення з російської мови. У Росії словом «ледянка» звали прилад, що використовувався для катання з гір замість санчат. Нею міг слугувати ящик (решето, кошик), дно якого обмазували гноєм і обливали водою, підвищуючи тим самим його ковзальні властивості. Також так звали шматок криги, теж уживаний для цієї мети.
 +
В Україні для позначення подібних приладів існували свої слова, засвідчені у старих словниках: ковга́н, ко́вганка (від ковгати — «ковзати»), громак (грімак). Останні пов'язані зі словом «громак» («баский кінь»), яке виникло внаслідок зближення зі словом «гриміти» тюркського «аргамак» (цікаво, що «Аргамак» — марка радянського снігоката).
 +
Слово «ледянка» («ледівка, льодівка») в українській вживалося у таких значеннях: «ожеледь», «бурульки», «крупна кам'яна сіль». Значення «прилад для катання з гір» у словниках не засвідчене.
 +
 +
'''Вживання'''
 +
 +
Важко повірити,проте й на сьогодні значна частина людей вживають це слово у розмовному стилі.Так як наукового підгрунтя у нього не має,тобто це не термін чи визначення,ширше він використовується як діалект.
 +
 +
==Ілюстрація==
 +
<gallery>
 +
UjQPT8DAJII.jpg|
 +
BLrEK94bcgU.jpg|
 +
9KyUCv26lHI.jpg|
 +
</gallery>

Поточна версія на 18:15, 17 жовтня 2016

Ледівка, -ки, ж. 1) = Ледиця. Вх. Лем. 431. 2) Ледяныя сосульки на деревьяхъ. Вх. Лем. 431. 3) Каменная (кристаллизированная) соль. НВолын. у.

Ледівка-

1)ожеледиця(тонкий шар льоду на земній поверхні, що утворюється після дощу або відлиги при зниженні температури; також прозорий шар льоду, що утворюється внаслідок замерзання крапель мряки чи дощу на поверхні землі або предметів )

2)кам’яна сіль(осадова гірська порода, складена більше, ніж на 90% галітом. Також галіт часто називають кам'яною сіллю;безбарвна або сніжно-біла, частіше забарвлена домішками глин, тальку сіра речовина.

Походження

Слово «ледівка» — недавне запозичення з російської мови. У Росії словом «ледянка» звали прилад, що використовувався для катання з гір замість санчат. Нею міг слугувати ящик (решето, кошик), дно якого обмазували гноєм і обливали водою, підвищуючи тим самим його ковзальні властивості. Також так звали шматок криги, теж уживаний для цієї мети. В Україні для позначення подібних приладів існували свої слова, засвідчені у старих словниках: ковга́н, ко́вганка (від ковгати — «ковзати»), громак (грімак). Останні пов'язані зі словом «громак» («баский кінь»), яке виникло внаслідок зближення зі словом «гриміти» тюркського «аргамак» (цікаво, що «Аргамак» — марка радянського снігоката). Слово «ледянка» («ледівка, льодівка») в українській вживалося у таких значеннях: «ожеледь», «бурульки», «крупна кам'яна сіль». Значення «прилад для катання з гір» у словниках не засвідчене.

Вживання

Важко повірити,проте й на сьогодні значна частина людей вживають це слово у розмовному стилі.Так як наукового підгрунтя у нього не має,тобто це не термін чи визначення,ширше він використовується як діалект.

Ілюстрація