Відмінності між версіями «Ратовище»

Версія за 19:34, 27 вересня 2020

Ратови́ще, -ща, с. = Ратище.

Сучасні словники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ратище (ратовище) — у вузькому значенні це держак списа, як правило являє собою дерев'яну палицю, круглу (зрідка овальну, і практично ніколи іншої форми) в перерізі, яка має конусоподібну чи циліндричну форму.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.

РА́ТИЩЕ, а, с., заст.

1. Древко (у 1 знач.). Хмельницький взяв обома руками ратище, поцілував червоно-синій прапор (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 59); З-за лісу.. виїхали вершники. Передні тримали поскручувані на ратищах корогви (Ле, Наливайко, 1957, 296).

2. Спис. Вже третій день тривали лови. Багато оленів-рогачів і чорногривих турів лягло головами від стріл і ратищ боярських (Фр., VI, 1951, 10); * Образно. Мріють у тремтячому мареві далекі села, наставивши в небо чорні ратища колодязних журавлів (Тют., Вир, 1964, 282); * У порівн. Дзьоби в них, ніби гострі ратища (Мал., Книга.., 1954, 8).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909

Ратище, ща, с. Древко копья; копье. ЗОЮР. І. 293. Наважували на списи ратища. Стор. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. ЗОЮР. І. 4. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Грин. III. 593. Ув. Ратюга.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. ра́тище — держак спи́са (див.).

Ілюстрації