Відмінності між версіями «Кам’яніти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 10: Рядок 10:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Каменіти1.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Каменіти1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Каменіти2.jpg|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Каменіти2.jpeg|x140px]]  
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
{{#ev:youtube|p2sATosI}}
+
{{#ev:youtube|watch?v=0W0p2sATosI}}
 +
 
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
*Хуса каменів з жаху (Леся Українка, III, 1952, 179);
 
*Хуса каменів з жаху (Леся Українка, III, 1952, 179);

Версія за 21:56, 9 травня 2020

Кам’яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = Каменіти. Мнжр. 29. Серце кам’яніє таке мені горе. НВолын. у.

Академічний тлумачний словник

1. Ставати твердим, як камінь; 2. перен. Ставати нерухомим, застиглим; 3. перен. Ставати байдужим, нечулим;

Ілюстрації

x140px x140px

Медіа

Джерела та література

  • Хуса каменів з жаху (Леся Українка, III, 1952, 179);
  • Під гарну музику та спів Я в чарівній задумі кам'янів (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 30);
  • Нагло Юра змінюється весь. Кулаки розтискуються, кров вертає до лиця, очі кам'яніють (Юрій Смолич, II, 1958, 30);
  • Пари [в танці] довгою мальовничою смугою потяглися до відчинених дверей, де кам'яніли двома монументами стрункі челядники (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 95);
  • Усе мінилось; я марнів [у в'язниці], Серед каміння кам'янів, Не чув, не думав... (Павло Грабовський, I, 1959, 406);