Відмінності між версіями «Убезпечатися»

Версія за 20:38, 5 грудня 2019

Убезпеча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. убезпечитися, -чуся, -чишся, гл. Довѣряться, довѣриться, положиться на что. Хто ж би подумав, що одного в матері сина візьмуть у москалі? Вдова Загірня вбезпечилась, що в неї син одинчик. К. ДС. 4.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

УБЕЗПЕЧА́ТИСЯ (ВБЕЗПЕЧА́ТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УБЕЗПЕ́ЧИТИСЯ (ВБЕЗПЕ́ЧИТИСЯ), чуся, чишся, док., заст. Покладатися на щось, заспокоюватися, мати надію. Хто ж би подумав, що одного в матері сина візьмуть у москалі?.. Вдова Загірня вбезпечилась, що в неї син одинчик, і молилась богові тілько, щоб він послав її Ігнатку хорошу пару (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 271).

УБЕЗПЕ́ЧУВАТИСЯ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УБЕЗПЕ́ЧИТИСЯ (ВБЕЗПЕ́ЧИТИСЯ), чуся, чишся, док.

1. Захищатися, охороняти себе від чого-небудь; запобігати якійсь небезпеці. Раз піп і дяк його [бога] обдурюють, це означає: май трохи проникливості й можна убезпечитися від гріха (Яків Качура, II, 1958, 23).

2. чим, рідко. Запасатися чим-небудь у потрібній кількості. — Проти турчина воювати, то треба, крім шаблі, і самопал, і коня доброго, і пушку мати, та й порохом убезпечитися (Іван Ле, Україна, 1940, 157).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979.

Зовнішні посилання