Відмінності між версіями «Вітряк»
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1280px-В_Орловський_Український_пейзаж_з_вітряком.jpg|x140px|Володимир Орловський. «Український пейзаж», 1882]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1280px-В_Орловський_Український_пейзаж_з_вітряком.jpg|x140px|thumb|Володимир Орловський. «Український пейзаж», 1882]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Aivazovsky_Ivan_Constantinovich_landscape_With_Windmills.jpg|x140px|Іван Айвазовський. «Пейзаж з вітряком».]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Aivazovsky_Ivan_Constantinovich_landscape_With_Windmills.jpg|x140px|thumb|Іван Айвазовський. «Пейзаж з вітряком».]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1024px-CLAUDE_MONET_1840_-_1926_UN_MOULIN_À_ZAANDAM.jpg|x140px|Клод Моне. «Вітряк у Заандамі», 1871.]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1024px-CLAUDE_MONET_1840_-_1926_UN_MOULIN_À_ZAANDAM.jpg|x140px|thumb|Клод Моне. «Вітряк у Заандамі», 1871.]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 23:54, 3 грудня 2019
Зміст
"Словарь української мови"
Вітряк, -ка, м. Вѣтряная мельница. Чуб. II. 242. Ум. Вітрячок.
Словник української мови: в 11 томах
Вітряк
а, чол.
1. Вітряний млин.
Ставок, гребелька, і вітряк З-за гаю крилами махає (Тарас Шевченко, II, 1953, 205);
Самотньо застиг на горбі вітряк (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 209);
* У порівняннях. Все крутилось і шуміло лиш, Мов вітряк (Іван Франко, XIII, 1954, 121).
2. рідко. Те саме, що вітродвигун.
Під Москвою поставили намети з науковими приладами, побудували вітряки та радіостанцію (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 148).
Історія
Вітряк Вважається, що вітряки, або вітряні млини з'явились пізніше, ніж водяні. Є відомості про вітряки у стародавній Персії близько VII ст. до н. е. та в Китаї у XIII столітті н. е.
У Європі, вітряки згадуються з середніх віків. Найбільш ранні згадки датуються XII століттям. Це були вітряні млини для зерна. Згодом вітряки почали використовуватись як лісопильні та молотарки. Доволі швидко вітряки стали переважати водяні млини у рівнинних регіонах, де нема великого перепаду висот для ефективної роботи водяного млина.
Одними з найвідоміших у Європі вітряків є голландські — з обертовою верхньою частиною. В Голландії вони використовувались для помпування води та осушування боліт. Для освоєння нових земель був потрібний постійний дренаж боліт. Оскільки один вітряк, відповідно до законів фізики, може помпувати воду тільки на певну висоту, то були побудовані групи вітряків, де кожен наступний випомповував воду до щораз вищого резервуару. Найбільший комплекс з вітряків, що зберігся до нашого часу в Кіндердайку, отримав статус світової спадщини ЮНЕСКО. Не менш відомі вітряки XVII–XVIII ст., зібрані у музеї просто неба у Зансе Сханс (Північна Голландія).
Ще один європейський регіон, відомий своїми вітряками, — Ла-Манча в Іспанії. Тутешні вітряки стали знаменитими завдяки Сервантесу, який зобразив сцену боротьби з вітряками у своєму романі «Дон Кіхот».
Вітряки в живописі
 |
 |
 |
