Відмінності між версіями «Питимий»
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{факультет права і міжнародних відносин}}}]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{факультет права і міжнародних відносин}}}]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Версія за 21:37, 30 листопада 2019
Питимий, -а, -е. 1) Родимый. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. МВ. І. 25. 2) = Питний. Пити́ме й їди́ме. Напитки и пища. Гуляли вони, пили, їли усе добре, да й пошли собі назад, покидавши усе, що позоставалось: і питиме, і їдиме. Рудч. Ск. II. 157.
Зміст
Сучасні словники
ПИТИ́МИЙ, а, е, заст. Рідний; питомий. Бачу, що мені недобре тут буде! Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась? (Марко Вовчок, I, 1955, 15); Не вмирав дідусь той, хоч і нудив світом, бо судила доля, що умре тоді лиш, коли край питимий він побачить вільним, дужим та щасливим (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 177).
РІ́ДНИЙ (який має кровну спорідненість з кимсь), КРО́ВНИЙ, КРЕ́ВНИЙрозм., РОДИ́МИЙрозм.; ПИТИ́МИЙзаст.; ЄДИНОУТРО́БНИЙкнижн. (народжений тією ж матір’ю); ЄДИНОКРО́ВНИЙ, ОДНОКРО́ВНИЙ (тільки по батькові). А хто ж мою головоньку Без тебе сховає? Хто заплаче надо мною, Як рідна дитина? (Т. Шевченко); Як це буває в хорошій сім’ї, яка не забуває, що вони - кровна рідня, - стан гострої неприязні [між братами] існував недовго (Григорій Тютюнник); Тепер мені щиро скажи і повідай одверто: Справді сином родимим доводишся ти Одісею (переклад Бориса Тена); Бачу, що мені недобре тут буде! Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась? (Марко Вовчок); Хоч ця людина була, як то кажуть, його єдиноутробним братом, вона в той же час йому чужа (Н. Рибак).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{факультет права і міжнародних відносин}}}]]