Відмінності між версіями «Глубина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 3: Рядок 3:
 
   
 
   
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
1. Відстань зверху вниз від поверхні, краю чого-небудь. Геологи розраховують з двокілометрової глибини одержувати справжній окріп з температурою до 90 градусів (Вечірній Київ, 15.III 1962, 4); Трактористи глибини, потрібної на оранці, не завжди дотримують (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 442).
 +
 
 +
2. Простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу. Он рибки затремтіли, Пливуть із глибини (Максим Рильський, Урожай, 1950, 50); Гарно бути водолазом, Мандрувати в глибині; Був на палубі — і зразу Опинився аж на дні (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 34).
 +
 
 +
 
 +
3. чого. Місце, простір, які віддалені від чого-небудь або знаходяться всередині чогось. Прокинувся ліс — тихий шелест пішов по йому від краю до краю, десь у глибині його крикнула жовна, далі й маленькі пташки завели свою пісню (Панас Мирний, I, 1954, 174); В глибині сцени річка з пологим піскуватим берегом (Леся Українка, II, 1951, 45); В глибині острова, поміж горбами, паслись олені (Микола Трублаїні, I, 1955, 294).
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
Рядок 21: Рядок 26:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Факультет права та міжнародних відносин}}}]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]
+
[[Категорія:Слова 2019 року]]

Версія за 21:13, 30 листопада 2019

Глубина, -ни, ж. глубокий, -а, -е и пр. = Глибина, глибокий и пр.

Сучасні словники

1. Відстань зверху вниз від поверхні, краю чого-небудь. Геологи розраховують з двокілометрової глибини одержувати справжній окріп з температурою до 90 градусів (Вечірній Київ, 15.III 1962, 4); Трактористи глибини, потрібної на оранці, не завжди дотримують (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 442).

2. Простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу. Он рибки затремтіли, Пливуть із глибини (Максим Рильський, Урожай, 1950, 50); Гарно бути водолазом, Мандрувати в глибині; Був на палубі — і зразу Опинився аж на дні (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 34).


3. чого. Місце, простір, які віддалені від чого-небудь або знаходяться всередині чогось. Прокинувся ліс — тихий шелест пішов по йому від краю до краю, десь у глибині його крикнула жовна, далі й маленькі пташки завели свою пісню (Панас Мирний, I, 1954, 174); В глибині сцени річка з пологим піскуватим берегом (Леся Українка, II, 1951, 45); В глибині острова, поміж горбами, паслись олені (Микола Трублаїні, I, 1955, 294).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Факультет права та міжнародних відносин}}}]]