Відмінності між версіями «Чатина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 12: Рядок 12:
 
Дрібне гілля хвойних дерев.
 
Дрібне гілля хвойних дерев.
  
==Історична довідка==
 
  
Про лікувальні властивості полину гіркого згадував Гіппократ у своїх працях. Більш розгорнуту характеристику надав Авіценна у «Каноні лікарської науки».
+
==Додаткова інформація==
 +
===Складові частини хімічного складу хвої і листя===
 +
У ялиновій хвої міститься багато амінокислот, зокрема й незамінні.
  
У середньовічному трактаті Одо з Мена відзначається здатність полину зміцнювати шлунок, полегшувати місячні, знімати біль у шлунку та проганяти глистів.
+
Хвоя більшості рослин (ялини, сосни, ялівцю, кипарису) використовується у фармакології, ароматерапії і парфумерії. З хвої сосни і ялини виготовляють вітамінні препарати. У зимовій хвої більше вітамінів, ніж у літній[2].
  
П. Седір у «Ботанічному словнику» рекомендує пити настій полину гіркого при лихоманці, запаленні печінки та селезінки, при слабкому травленні та глистах. Він же пропонує робити ванночки для ніг, щоб зняти втому.
+
===Приготування хвойного напою===
 +
Для отримання вітамінного напою краще брати молоду хвою — одного року, — у ній менше гірких смолистих речовин. Готують хвойний напій так: промиту хвою в кількості 50 грамів (денна доза однієї людини) розтирають у порцеляновій ступці, заливають двома-трьома склянками кип'яченої води і дають настоятися в темному і прохолодному місці протягом двох годин. Добрим є додавання в настій трохи оцтової кислоти, а також цукру для смаку. Процідивши настій, п'ють його відразу. При зберіганні настій втрачає вітаміни.
  
У XIX–XX столітті спиртову настоянку полину гіркого застосовували при багатьох захворюваннях. Вона отримала назву «абсент» завдяки високому вмісту в полину сесквітерпенового актону абсинтіну. Полин гіркий додають в елітні вермути, щоб поліпшити або викликати апетит, прискорити перетравлювання їжі.
+
===Хвойне волокно===
 
+
Якщо прокип'ячену хвою потерти між долонями, то вийдуть волокна, ниточки — це так звана «соснова шерсть»; з неї виготовляють теплу білизну, роблять фуфайки для хворих.
==Додаткова інформація==
+
  
===Біологічні особливості===
+
===Зберігання хвої===
Багаторічні стрижнекореневі. Розмножується переважно насінням. Одна рослина може утворити до 150 тис. сім'янок, які добре проростають з поверхні ґрунту або з незначної глибини. Розмножується також частинами кореневища. Полин звичайний має пристосування до захисту від надмірного нагрівання і випаровування: опівдні, коли сонце найдужче припікає, його листки повертаються до сонця нижнім, повстистим боком, який добре відбиває надлишок світла.
+
Зібрану хвою з гілками можна зберігати під снігом на холоді протягом двох місяців і в кімнаті в банці з водою, як квіти. В останньому випадку вітаміни зберігаються місяць. При зберіганні в кімнаті в сухому вигляді хвоя втрачає вітаміни на третій день.
  
===Поширення===
+
Одна склянка хвойного напою містить стільки ж вітаміну «С», скільки склянка томатного соку, і в п'ять разів більше, ніж прославлений мандрівниками і моряками лимонний сік.
Поширений на всій території України, росте на полях, у садах, на городах, луках і пасовищах, у засмічених місцях, по берегах річок і водойм, у великій кількості на зволожених грунтах.
+
  
===Заходи боротьби===
+
===Тварини, що живляться хвоєю===
У посівах стає злісним бур'яном, основним засобом боротьби з яким є додержання правил агротехніки. Ретельний обробіток ґрунту з різноглибинним підрізуванням коренів, які містять багато пластичних речовин; знищення бур'янів на посівах сільськогосподарських культур і необроблюваних землях.
+
Тварини переважно живляться хвоєю щоб запобігти хворобі, наприклад, коти, кролі, лосі.
  
 
==Синоніми==
 
==Синоніми==

Версія за 21:14, 30 листопада 2019

Полинь звичайна

Словник Грінченка

Чатина, -ни, ж. Иглы хвойнаго дерева. Гн. І. 68. Вх. Лем. 481.

Сучасні словники

Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С.

Гілки ялини, смереки, сосни; гілки з листям хвойних дерев.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун".

-и, ж., зах. Гілки хвойного дерева, хвоя.

Лемківський Словничок . Андрій Бігуняк, Олександр Гойсак.

Дрібне гілля хвойних дерев.


Додаткова інформація

Складові частини хімічного складу хвої і листя

У ялиновій хвої міститься багато амінокислот, зокрема й незамінні.

Хвоя більшості рослин (ялини, сосни, ялівцю, кипарису) використовується у фармакології, ароматерапії і парфумерії. З хвої сосни і ялини виготовляють вітамінні препарати. У зимовій хвої більше вітамінів, ніж у літній[2].

Приготування хвойного напою

Для отримання вітамінного напою краще брати молоду хвою — одного року, — у ній менше гірких смолистих речовин. Готують хвойний напій так: промиту хвою в кількості 50 грамів (денна доза однієї людини) розтирають у порцеляновій ступці, заливають двома-трьома склянками кип'яченої води і дають настоятися в темному і прохолодному місці протягом двох годин. Добрим є додавання в настій трохи оцтової кислоти, а також цукру для смаку. Процідивши настій, п'ють його відразу. При зберіганні настій втрачає вітаміни.

Хвойне волокно

Якщо прокип'ячену хвою потерти між долонями, то вийдуть волокна, ниточки — це так звана «соснова шерсть»; з неї виготовляють теплу білизну, роблять фуфайки для хворих.

Зберігання хвої

Зібрану хвою з гілками можна зберігати під снігом на холоді протягом двох місяців і в кімнаті в банці з водою, як квіти. В останньому випадку вітаміни зберігаються місяць. При зберіганні в кімнаті в сухому вигляді хвоя втрачає вітаміни на третій день.

Одна склянка хвойного напою містить стільки ж вітаміну «С», скільки склянка томатного соку, і в п'ять разів більше, ніж прославлений мандрівниками і моряками лимонний сік.

Тварини, що живляться хвоєю

Тварини переважно живляться хвоєю щоб запобігти хворобі, наприклад, коти, кролі, лосі.

Синоніми

1. Absinthium spicatum (Wulfen ex Jacq.) Baumg.

2. Artemisia affinis Hassk.

3. Artemisia coarctata Forselles

4. Artemisia javanica Pamp.

5. Artemisia officinalis Gaterau

6. Artemisia opulenta Pamp.

7. Artemisia samamisica Bess.

8. Artemisia superba Pampan.

Ілюстрації

ArtemisiaVulgaris.jpg Polin zvichayniy 5.jpg Polinobiknovennayachernobilniklechebniep E3E6C625.jpg

Медіа

Джерела та література

  • Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
  • Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.

Зовнішні посилання