Відмінності між версіями «Хлоню»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | '''ХЛО́НЯ''', і, чол., розм. Пестлива назва хлопця (перев. при звертанні). — Годі ж бо, годі, любий мій хлоню! Сльози вкрашають чисте обличчя (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 382); Учися, мій хлоню, відмінником будь, люби і поля, і діброви! (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 120); А хлоня мій ходить як слід іще не може. Батьки ведуть його (Володимир Сосюра, II, 1958, 342). [http://sum.in.ua/s/khlonja Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | + | * '''ХЛО́НЯ''', і, чол., розм. Пестлива назва хлопця (перев. при звертанні). — Годі ж бо, годі, любий мій хлоню! Сльози вкрашають чисте обличчя (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 382); Учися, мій хлоню, відмінником будь, люби і поля, і діброви! (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 120); А хлоня мій ходить як слід іще не може. Батьки ведуть його (Володимир Сосюра, II, 1958, 342). [http://sum.in.ua/s/khlonja Академічний тлумачний словник (1970—1980)] |
| − | '''ХЛО́НЮ''', іменник чоловічого роду, кличного відмінку, (хлопець) [розм.] [https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%85%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%8F Всесвітній словник української мови] | + | * '''ХЛО́НЮ''', іменник чоловічого роду, кличного відмінку, (хлопець) [розм.] [https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%85%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%8F Всесвітній словник української мови] |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 17:30, 30 листопада 2019
Хло́ню. Звательный падежъ вмѣсто хлопче, слово ласкательное. А як же ми, хлоню мій, бурлакуючи, справимось? Коли б ти знайшов собі дівчину та одруживсь. Г. Барв. 191.
Зміст
Сучасні словники
- ХЛО́НЯ, і, чол., розм. Пестлива назва хлопця (перев. при звертанні). — Годі ж бо, годі, любий мій хлоню! Сльози вкрашають чисте обличчя (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 382); Учися, мій хлоню, відмінником будь, люби і поля, і діброви! (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 120); А хлоня мій ходить як слід іще не може. Батьки ведуть його (Володимир Сосюра, II, 1958, 342). Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- ХЛО́НЮ, іменник чоловічого роду, кличного відмінку, (хлопець) [розм.] Всесвітній словник української мови
Ілюстрації
|
|
|
|
