Відмінності між версіями «Штовхатися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
(Ілюстрації)
Рядок 37: Рядок 37:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image 190.jpg]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 13:51, 30 листопада 2019

Штовхатися, -хаюся, -єшся, гл. Толкаться. Чого ти штовхаєшся? Харьк.














Сучасні словники

1. Штовхати кого-небудь. З радощів він штовхнув Матню.. — Не штовхайся, тут і так бік болить.., — одмовив Матня (Панас Мирний, I, 1949, 281); Все забув [Сопкін], одмахнувся рукою од сусіда і, штовхаючись на всі боки ліктями, з червоним радісним обличчям поперся попід стінкою до Ясочки (Степан Васильченко, I, 1959, 348); — Яка це зануда штовхається? — засопів у темряві парубійко, підводячи голову (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 242); // Штовхати один одного. Одна родичка обсипала їх [молодих] вівсом, пшеницею пополовині з мідними та дрібними срібними грішми. Дітвора кинулась ловити гроші, лазила по землі, хапалась, штовхалась, пхалась (Нечуй-Левицький, III, 1956, 75); // Товпитися, тиснутися. Штовхаюсь я; аж землячок, Спасибі, признався (Тарас Шевченко, I, 1963, 243); На кораблі штовхалися пасажири, плакали діти (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 42); Високий чоловік.. вирішив не штовхатися і сів на свій чемодан, чекаючи, доки пройдуть люди (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 8); // Бути, перебувати в натовпі (перев. без особливої справи, серйозної мети). Стражник Чапля увесь час штовхався між людьми, а почувши останні слова, почав продиратися до ґанку (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 30); Коли караван з'являвся в свято, Шевченко хапав олівці, ішов з фортеці на цілий день із скибкою хліба і штовхався на міняльному дворі, милуючись соковитими барвами східного одягу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 180).

Ілюстрації

Image 190.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

ШТОВХАВСЯ — СИНОНІМІЯ

штовха́тися короткими різкими рухами торкатися когось, чогось, відпихати від себе

попиха́ти (розм.) те саме, що штовха́ти.

потру́чувати (діал.) штовхати.

пха́ти штовхати кого-, що-небудь рукою, ногою або якимсь предметом.

пха́тися штовхати кого-небудь, штовхати один одного, штовхатися.

підпиха́ти (розм.) штовхаючи ззаду або налягаючи збоку, допомагати рухові чого-небудь або намагатися зрушити щось з місця.

сту́сати (розм.) бити, штовхати кого-, що-небудь.

стусува́ти (розм.) бити, штовхати кого-небудь.

ти́цькати (розм.) бити або штовхати різким рухом.

ти́цяти (розм.) бити або штовхати різким рухом.

то́рсати (розм.) штовхати, пхати.

труча́ти (діал.) штовхати; спихати.

ту́зати (розм.) штовхати, бити (звичайно кулаками).

турля́ти (розм.) сильно штовхати, кидати.

туса́ти (розм.) штовхати, товкти рукою або ногою.

што́рхати (діал.) штовхати.

штовха́ти короткими різкими рухами торкатися до кого-, чого-небудь, відпихати від себе.

шту́рка́ти (діал.) штурхати.

шту́рха́ти (розм.) те саме, що штовха́ти.

шту́рха́тися (розм.) те саме, що штовха́тися.

штурля́ти (розм.) те саме, що штовха́ти.

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/shtovkhatysja

https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%85%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8F

Зовнішні посилання