Відмінності між версіями «Одежина»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 624. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 624. | ||
+ | |||
+ | 3. Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 645. | ||
+ | |||
одежина - іменник, жіночий рід, неістота | одежина - іменник, жіночий рід, неістота |
Версія за 19:07, 28 листопада 2019
Одежина, -ни, ж. 1) Что либо изъ платья. Г. Барв. 190. 2) Одежина = Одежа. Жалувати одежину. Беречь платье. Нехтувати одежину. Не жалѣть, не беречь одежды. Ном. № 11133. Ум. Одежинка. Мир. Пов. І. 123.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Що-небудь з одягу; окрема складена, частина одягу. На плечах йому якась одежина суконна, чорна з сірою підшивкою, і невеличкий вузлик (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 206); Швиденько взувши черевики, вона вийшла в передпокій. Помацки в темряві знайшла якусь одежину, накинула на плечі й.. кинулась до виходу (Андрій Головко, II, 1957, 593).
2. Те саме, що одяг. Заробила собі доволі грошей, посправляла одежину (Нечуй-Левицький, III, 1956, 257); Він зодягнений у селянську ветху одежину: піджак.., ватянка, штани, чоботи (Юрій Яновський, I, 1954, 218).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 624.
3. Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 645.
одежина - іменник, жіночий рід, неістота
ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
Називний одежина одежини
Родовий одежини одежин
Давальний одежині одежинам
Знахідний одежину одежини
Орудний одежиною одежинами
Місцевий на/у одежині на/у одежинах
Кличний одежино одежини