Відмінності між версіями «Світок»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | СВІ́ТО́К, світку і розм. світка, чол. Пестл. до світ.Світку [мій]: а) пестливе звертання до кого-небудь; б) уживається для вираження подиву. Намиста несуть до Ксені, світку! Молодий голубить, як лебідку (Андрій Малишко, I, 1956, 391). | |
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 96. | ||
+ | Свиток - довгий лист писального матеріалу (папірусу, пергаменту або паперу), змотувати для зберігання в рулон, на такому листі писали поперек його довжини. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 22:03, 26 листопада 2019
Світо́к, -тка, м. Ум. отъ світ.
Зміст
Сучасні словники
СВІ́ТО́К, світку і розм. світка, чол. Пестл. до світ.Світку [мій]: а) пестливе звертання до кого-небудь; б) уживається для вираження подиву. Намиста несуть до Ксені, світку! Молодий голубить, як лебідку (Андрій Малишко, I, 1956, 391).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 96. Свиток - довгий лист писального матеріалу (папірусу, пергаменту або паперу), змотувати для зберігання в рулон, на такому листі писали поперек його довжини.