Відмінності між версіями «Питки»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Istock-490178830.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 20:32, 26 листопада 2019
І. Питки, гл. Дѣтск. пить. Чого ти, зайчику, такий худенький? Тим, що всім питки подаю. Ном. № 1292. Ум. Питоньки, питочки. Мкр. Н. 4. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати. Мет. 86.
ІІ. Пи́тки, -ток, ж. мн. Выпивка, пьянство. Ти все в пишках та все в гульках, а об смерти нема думки. Грин. III. 143.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах
ПИТКИ, пестл. Те саме, що питоньки. — Що, косі, і ви пізнали старого? — Чого вам? питки? (Данило Мордовець, I, 1958, 149); Весело вам, дітки, В горницях просторих, їстоньки чи питки — Всього є в коморах (Павло Грабовський, I, 1959, 138).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун"
ПИТКИ,I дит. Те саме, що пити II -ток, мн., заст. Питво, пияцтво.