Відмінності між версіями «Питлювати»
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
{{#ev:youtube|RfYhLMU2f94}} | {{#ev:youtube|RfYhLMU2f94}} | ||
{{#ev:youtube|YzJwsu6VqB4}} | {{#ev:youtube|YzJwsu6VqB4}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Мистецтво== | ||
| + | '''А як будеш питлювати, треба, серце, ночувати...''' ''(сл. Катерина Стрельникова)'' | ||
| + | |||
| + | Пісня на два голоси: чоловчій, жіночій за фольклорними мотивами. | ||
| + | |||
| + | Ж: - Гой, насиплю міх пшениці | ||
| + | ще й мішечок жита. | ||
| + | Гой, намажу салом спиці | ||
| + | ще й коню копита. | ||
| + | Підмалюю чорні очка, | ||
| + | обмаю гнуздечку, | ||
| + | та й поїду до млиночка | ||
| + | пізно понад вечір. | ||
| + | На гребельці у млиночку | ||
| + | молодий мірошник: | ||
| + | звав молоти проти ночі | ||
| + | ще й казав - без грошей. | ||
| + | Він не ледар – гожий легінь, | ||
| + | у плечах широкий. | ||
| + | Меле-меле, та й на мене | ||
| + | накидає оком. | ||
| + | Гой, тверде моє зеренце, - | ||
| + | на цілині зросле. | ||
| + | А твої кльоца куценькі, | ||
| + | ще й мала отоса. | ||
| + | Ч: - Ой, чимало терло-драло | ||
| + | та й не спитлювало… | ||
| + | Безпремінно треба, кралю, | ||
| + | щоб заночувала. | ||
| + | В крупорушці дві подушки | ||
| + | разом постелю я: | ||
| + | виціловуй, моє душко, - | ||
| + | ніхто не почує. | ||
| + | Ж: - Під убором маю жорно - | ||
| + | нівроку кругленьке, | ||
| + | я - слабенька на утори: | ||
| + | совай помаленьку. | ||
| + | Та й комизом ще й капризом | ||
| + | жорна переверну: | ||
| + | чи молотимеш ти знизу | ||
| + | так кріпко, як зверху? | ||
| + | Ч: - Міх вовняний підбійчаний | ||
| + | роз’язати мудро, | ||
| + | вдвійку лущили качання | ||
| + | з півночі до утра. | ||
| + | Ж: - Там мірчук підхожий можний, | ||
| + | ще й вальці завзяті: | ||
| + | вже твої сіва порожні, | ||
| + | мій пухтір – напхатий. | ||
| + | Прошивай же увостаннє, | ||
| + | щоб не розтрусилось, | ||
| + | засилай сватів ізрання | ||
| + | коли полюбилась. | ||
| + | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 21:43, 26 листопада 2019
Питлювати, -люю, -єш, гл. Молоть крупичатую муку. Хто хоче питлювати, мусить зачекати. Ном. № 5596.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови в 11 томах
ПИТЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. Молоти і просівати борошно особливого, дрібного помолу. Приїхала попадя до млина питлювати (Україна.., І, 1960, 120); * Образно. - Ти питлюєш язиком, як у млині... (Стеф., І, 1949, 212).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун"
ПИТЛЮВАТИ,ю́ю, -ю́єш, недок. Молоти і просівати борошно особливого, дрібного помолу.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Мистецтво
А як будеш питлювати, треба, серце, ночувати... (сл. Катерина Стрельникова)
Пісня на два голоси: чоловчій, жіночій за фольклорними мотивами.
Ж: - Гой, насиплю міх пшениці ще й мішечок жита. Гой, намажу салом спиці ще й коню копита.
Підмалюю чорні очка,
обмаю гнуздечку,
та й поїду до млиночка
пізно понад вечір.
На гребельці у млиночку молодий мірошник: звав молоти проти ночі ще й казав - без грошей.
Він не ледар – гожий легінь,
у плечах широкий.
Меле-меле, та й на мене
накидає оком.
Гой, тверде моє зеренце, - на цілині зросле. А твої кльоца куценькі, ще й мала отоса.
Ч: - Ой, чимало терло-драло
та й не спитлювало…
Безпремінно треба, кралю,
щоб заночувала.
В крупорушці дві подушки разом постелю я: виціловуй, моє душко, - ніхто не почує.
Ж: - Під убором маю жорно -
нівроку кругленьке,
я - слабенька на утори:
совай помаленьку.
Та й комизом ще й капризом жорна переверну: чи молотимеш ти знизу так кріпко, як зверху?
Ч: - Міх вовняний підбійчаний
роз’язати мудро,
вдвійку лущили качання
з півночі до утра.
Ж: - Там мірчук підхожий можний, ще й вальці завзяті: вже твої сіва порожні, мій пухтір – напхатий.
Прошивай же увостаннє,
щоб не розтрусилось,
засилай сватів ізрання
коли полюбилась.
