Відмінності між версіями «Вохкість»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:V-kvartire-syrost-kak-izbavitsya__211797-620x0.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 19:01, 23 листопада 2019
Вохкість, -кости, ж. Сырость, влажность.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВО́ХКІСТЬ, кості, жін.
1. Якість і стан за знач. вогкий. Ті долини здалека дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 263); Його надила лінія губ і їх рожева вогкість (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 210); Надходив ранок.. Нічні птахи замовкли, з озерець тягло вогкістю (Юрій Смолич, I, 1958, 80).
2. Те саме, що волога. Вогкість зеленкуватими краплями так і висіла на них (Іван Франко, II, 1950, 29); Єдине Карімове око вогкістю заблищало (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 301).
Синоніми
Словник синонімів української мови
ВОЛО́ГА (рідина, яка конденсується на чомусь, міститься десь), ВО́ГКІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬ, ВІЛЬГО́ТА, ВІ́ЛЬГАрідше.Вона з небувалою насолодою спочатку угамувала спрагу, а тоді занурила обличчя з запаленими повіками в свіжу й холодну вологу (З. Тулуб); Мартин гладив її пахуче волосся, відчував на своїх грудях тепло її дихання, вологу сліз (А. Шиян); Вогкість зеленкуватими краплями так і висіла на них [стінах] (І. Франко); Чути, як знадвору по шибках перекочуються краплини вільгості (М. Стельмах); Спрага пече в горлі, спрага груди роздирає. Де вона, та благодатна вільга? (Н. Рибак).
Ілюстрації
|
|
|
|
