Відмінності між версіями «Цнотливий»
(→Зовнішні посилання) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | 1. '''Доброчесний, сповнений чеснот'''. — Коли б я не був вдячний пану за виховання, я б довів пану шаблею, що моя мати була і є цнотлива пані (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 50); Сільська дівчина більш ніж яка ревно береже своє кохання від заздрісного ока, більш ніж яка цнотлива в своїх почуттях (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 318); * Образно. На вулицях Москви спохвату розпродавалися букетики ніжних і цнотливих кримських пролісків (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 241); | |
+ | // '''Сповнений чистоти, невинності.''' Знайома Йосифова мелодія виходить над усе, та ось він і сам починає цнотливий танок (Юрій Яновський, II, 1958, 21); Тетяна викликала заздрість свіжістю й цнотливою незалежністю (Іван Ле, Історія радості, 1947, 131); | ||
+ | // '''Який відбиває душевну чистоту''' (про вигляд, вираз обличчя, погляд і т. ін.). Доки Шура перебувала на вогневій, жодне погане слово не зривалося ні в кого з уст. Не лише розмови, а навіть погляди бійців прибирали якогось цнотливого виразу (Олесь Гончар, III, 1959, 199). | ||
+ | |||
+ | 2. '''Який не втратив невинності, непорочності'''. Павло підійшов тихо й непомітно, наче підкрався, злегка торкнувши Оксану за плече. Так і кинулась, готова ляснути нахабу по руках, недоторканна й цнотлива (Василь Кучер, Голод, 1961, 70); — Галинка мусить бути зі мною. Нехай не буде моєю дружиною, нехай залишається цнотливою дівчиною, але тільки зі мною (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 34). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 15:10, 23 листопада 2019
Цнотливий, -а, -е. 1) Добродѣтельный. Був прискорбен, як той колишній цнотливий багач. МВ. ІІІ. 21. 2) Цѣломудренный. Гей, музо, панночко цнотлива, ходи до мене. Котл. Ен. V. 63. І воза не возила, та двір украсила (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою). Ном. № 8989.
Зміст
Сучасні словники
1. Доброчесний, сповнений чеснот. — Коли б я не був вдячний пану за виховання, я б довів пану шаблею, що моя мати була і є цнотлива пані (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 50); Сільська дівчина більш ніж яка ревно береже своє кохання від заздрісного ока, більш ніж яка цнотлива в своїх почуттях (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 318); * Образно. На вулицях Москви спохвату розпродавалися букетики ніжних і цнотливих кримських пролісків (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 241); // Сповнений чистоти, невинності. Знайома Йосифова мелодія виходить над усе, та ось він і сам починає цнотливий танок (Юрій Яновський, II, 1958, 21); Тетяна викликала заздрість свіжістю й цнотливою незалежністю (Іван Ле, Історія радості, 1947, 131); // Який відбиває душевну чистоту (про вигляд, вираз обличчя, погляд і т. ін.). Доки Шура перебувала на вогневій, жодне погане слово не зривалося ні в кого з уст. Не лише розмови, а навіть погляди бійців прибирали якогось цнотливого виразу (Олесь Гончар, III, 1959, 199).
2. Який не втратив невинності, непорочності. Павло підійшов тихо й непомітно, наче підкрався, злегка торкнувши Оксану за плече. Так і кинулась, готова ляснути нахабу по руках, недоторканна й цнотлива (Василь Кучер, Голод, 1961, 70); — Галинка мусить бути зі мною. Нехай не буде моєю дружиною, нехай залишається цнотливою дівчиною, але тільки зі мною (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 34).